Впродовж трьох днів в Одесі проходить III благодійний фестиваль української культури Виделкafest. У місті організували три сцени про книжки, музику та кіно. Кореспонденти Суспільного в перший день відвідали літературну сцену, поспілкувалися з організаторами та учасниками. Яка мета заходу та що показали відвідувачам у перший фестивальний день — далі у матеріалі.
Кого можна побачити на Виделкafestі
Кураторка літературної сцени Марина Горбатюк розповідає, що саме літературна сцена в межах цьогорічного фестивалю наймасштабніша. Відбудеться 30 подій.
"Перший день фестивалю присвятили матеріальній та нематеріальній спадщині, яка репрезентована в літературі. Це, наприклад, дискусія про Олександра Ройтбурда. Завтра повністю всю програму присвятили творчості військових авторів. Будуть лекції. Буде професійна розмова про те, як писати рецензії від літературознавиці Богдани Романцової", — зазначила кураторка.
Дівчина зазначає, що над організацією літературної сцени почала працювати одразу після Нового року. Залучили 30 письменників і близько 20 учасників дискусійної сцени. Марина каже, що організатори мріють, аби фестиваль став наймасштабнішим на Півдні країни.
Засновник "Виделкафесту" Сергій Гнезділов розповів, що багато з учасників самі проявили ініціативу, аби взяти участь і підтримати українську культуру. Хлопець відзначає: на музичну сцену запросили чимало одеських молодих гуртів, які варті уваги.
"Хедлайнерами цьогорічного фестивалю буде "Мертвий півень", Epolets, і повертається на велику сцену Ірена Карпа зі своїм проєктом "Фактично самі". Окрім цього, у нас буде дуже багато гуртів з опенколу, тому що цього року ми вирішили дати можливість молодим виконавцям, як колись, три роки тому, це було з "Пирогом і Батогом". Ми їх запросили як виконавця, про якого ніхто не знав. Зараз це дуже відомий на всю країну гурт", — зазначив організатор фестивалю.
На кіносцені в перший день українська режисерка Ірина Цілик розповіла про різні світові підходи до анімадоків (вид сучасного мистецтва з елементами анімації та документалістики, — ред.). Жінка поділилася обставинами співпраці України, Франції та Люксембургу над власним фільмом
З якою метою прийшли учасники
Авторка Світлана Тараторіна розповідає, що сама зв’язалася з організаторами. Жінка родом з Криму. Розповідає, що в Одесі знаходить "схожі місця" з Батьківщиною.
"Я прям, коли виходжу на цю температуру — пригадую, як це було в мене дома. Це дуже рідне щось. Гріє душу. Коли побачила анонс, зрозуміла, що хочу до вас приїхати", — розповіла Світлана.
Вона відзначає: вразило, що прийшло багато людей. Отже, суспільство читає і знає українських авторів.
На захід прийшли одеські видавництва та книжкові крамниці. Засновниця "Книгарні-кав'ярні" в Одесі Галина Дольник привезла книжки майже всіх авторів, які виступають на літературній сцені. Каже, що фестиваль під час війни, як еліксир допомоги.
"Схиляю капелюха перед організаторами, бо це дуже важка праця. Взагалі, Одеса — це фестивальне місто. Фестивалі мають бути постійно. І, слава Богу, що ми цю традицію продовжуємо. Продажі книжок є", — показує на свою книжкову виставку Галина.
Книги дорогі, проте головне, аби люди познайомилися з авторами та їх роботами, додала власниця книгарні.
Представниця родинної виноробні з Бессарабії Аніна Тінтулова приїхала на фестиваль, аби почастувати гостей винами власного виробництва і допомогти залучити кошти на благодійність. Жінка розповідає, що у володінні родини 500 гектарів виноградників. За фестивалем слідкувала у соцмережах і вирішила податися.
"За результатами продажів ми відраховуємо частину прибутку "Виделкафесту". Приємно, що на нашу пропозицію відгукнулися, і ми можемо представляти виноробне ремесло на цьому фестивалі", — розповіла Аніна.
Враження відвідувачів
На одній з літературних локацій бере автограф у авторки Світлани Тараторіної прихильниця Антоніна. Дівчина навчається на ветлікаря, проте, каже, душа лежить до письма. Для неї, як авторки-початківиці, було чимало цікавого.
"Почалося все з того, що прочитала її роман "Дім солі". Це був мій перший роман, взагалі, з української літератури. Зазвичай, читаю зарубіжну і для мене це був такий визначний момент. Я була вражена. В наступні дні я прийду з друзями на музичну сцену, бо тут класно", — прокоментувала дівчина.
На літературну сцену прийшли Ігор з Лесею. Пара розповідає, що дізналися про фестиваль з банера, коли проходили вулицями. Одразу вирішили зайти.
"Коли мені підказали, що з лекцією буде Остап Українець, кажу Лесі: йдемо! Мені сподобалась його лекція з Джонатаном Фінком про ідеологію та пропаганду. Він назвав ті тези, які б мали пояснювати в школах", — поділився Ігор.
Серед відвідувачів Ауріка. Дівчина зайшла придбати фестивальний мерч і послухати Олександра Ірванця. Каже, що такі фестивалі мають частіше проводити в місті.
"Дуже люблю літературу. Сподіваюсь, ще встигну на музичну сцену. Круто, що сьогодні я побачу своїх улюблених авторів. Респект організаторам. В наступному році сама б хотіла бути частиною команди", — додала Ауріка.
Засновник фестивалю, військовослужбовець Сергій Гнезділов нагадує, що у фестивалю три головні складові.
"Перша наша мета — це некомерційна складова, тому що ми фестиваль пам'яті всіх тих, хто ніколи не прийде більше на наш фестиваль. Людей, які віддали життя за Україну, за українську культуру. Друга мета — це великий збір на наземні евакуаційні дрони для піхоти 56-ї Маріупольської бригади, в якій я служу. Третя наша ціль — це, звісно ж, поширення якісної української культури на території Одеської області і ми дуже непогано з цим справляємось всі ці три роки”, — зазначив організатор.
На фестивалі заявляють про масштабні плани на наступний рік. Сергій каже, хоч команда й молода, проте швидко вчаться на власних помилках. Щороку, аби провести і підготувати фестиваль, Сергій бере відпустки і домовляється з командиром своєї бригади. Каже, хоч захід некомерційний і команда значно втомлюється, відгуки людей найбільша відзнака.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
