В Одеській області зростає кількість випадків шахрайства — як онлайн, так і через телефонні дзвінки. Жертвами зловмисників стають пенсіонери, військові, молодь і навіть досвідчені користувачі цифрових сервісів. В ефірі "Українського радіо. Одеса" про найпоширеніші схеми обману та шляхи захисту розповіла фахівчиня з комунікацій Центрального макрорегіонального управління "ПриватБанку" Анжела Дзіндзюра.
Ключовий фактор шахраїв — гра на довірі
Шахраї не вигадують нічого нового і, чим би не відрізнялися схеми, основним бажанням є побудувати діалог з потенційною жертвою, каже Анжела Дзіндзюра.
"Вони шукають відмички до людського мозку, прогалини у фінансовій грамотності, користуються довірою. Потім маніпулюють браком часу і вигадують історії, які викликають у людини страх втратити свої кошти. В купі ці три емоційні складові спонукають людей до того, щоб добровільно надати свої персональні дані".
Особливо вразливими, за її словами, є люди похилого віку. Коли їм телефонують і називають на ім'я та по батькові, вони схильні вірити, що розмова справді ведеться з банком чи державною установою.
Перше правило — не повідомляти персональні дані
Анжела Дзіндзюра наголошує: найголовніше, що мають запам’ятати всі — ніколи не повідомляти персональні банківські дані. Саме до цього, під різними приводами, зводяться усі шахрайські схеми.
"Це термін дії картки, CV-код — три цифри, написані прописними літерами на зворотному боці картки. До персональних даних відносяться також SMS-повідомлення, які направляє банк, щоб убезпечити ваші кошти й переконатися, що саме ви намагаєтеся, до прикладу, зайти у свій мобільний додаток", — пояснює експертка.
Найпоширеніші шахрайські сценарії
Анжела Дзіндзюра назвала найпоширеніші шахрайські схеми. Зокрема ними є:
- "Дзвінок із банку" — псевдоспівробітник банку повідомляє, що рахунок нібито зламано, і просить терміново продиктувати дані картки або код із SMS.
- "Гроші від міжнародних організацій" — жертві пропонують нібито соцвиплати, і просять перейти за посиланням.
- "Повідомлення від родичів або знайомих" — із чужого акаунта надходить прохання терміново позичити гроші.
- "Фальшиві оголошення про послуги" — шахрай домовляється про установку кондиціонера, бере передоплату і зникає.
Нові схеми: "заробіток онлайн" і фішингові сайти
Окрему увагу експертка приділяє схемам так званого "легкого заробітку". Людині в месенджері пропонують поставити лайки чи написати коментар — за перші дії навіть платять невеликі суми. Але далі просять забронювати готель чи оплатити послугу, обіцяючи компенсацію. Після цього зв’язок обривається.
"Люди бачать надходження 100–300 гривень і думають, що так справді можна заробити. А далі ви платите власні гроші, і вас просто "кидають", — каже Анжела Дзіндзюра.
Ще один тип обману — фішингові сайти. Людина отримує SMS нібито від "Укрпошти" чи "Нової пошти" і переходить за посиланням, де вводить свої банківські дані. Насправді ж це — шахрайський сайт.
Що робити, якщо ви потрапили на гачок?
Фахівчиня наголошує: діяти потрібно негайно.
"Якщо ви зрозуміли, що стали жертвою — одразу блокуйте картку. Це можна зробити самостійно у "Приват24". Повідомте банк про шахрайські дії через додаток або за телефоном. І обов’язково зверніться до кіберполіції", — радить Дзіндзюра.
Також варто без зволікань змінити пароль до банківського застосунку та перевірити, чи не було сторонніх входів. Якщо зловмисники скористались вашим телефоном — необхідно звернутися до мобільного оператора, авторизувати номер та заблокувати стару SIM-карту.
"Ваш мобільний — це ключ до всіх банківських сервісів. Його потрібно захищати не менше, ніж саму картку", — наголошує експертка.
Вона радить авторизувати номер у мобільного оператора — тобто закріпити його офіційно за паспортом. Тоді, навіть якщо шахраї спробують перевипустити SIM-карту, вони не зможуть цього зробити без особистої присутності.
Позиція поліції
У коментарі "Українському радіо. Одеса" в поліції Одеської області зазначили: можливість повернення коштів залежить від обставин.
Якщо гроші були зняті без згоди клієнта, банк зобов’язаний їх повернути — за умови, що постраждалий вчасно повідомив про це. Це прописано в Положенні НБУ №705. Також можливе опротестування транзакцій у разі покупок через Google, Facebook, Amazon.
У деяких випадках допомагає страхування від шахрайства — якщо воно передбачене в договорі з банком або страховою компанією.
На запит Суспільного Головне управління національної поліції в Одеській області повідомило, що за перше півріччя 2025 року в Одеській області вдалося розкрити лише 31,9% шахрайств. Це трохи менше за торішній показник (36,2%) та приблизно відповідає середньому по Україні.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
