Сьогодні, 23 серпня, у Львові попрощались із захисником України Ігорем Дубиком. Чоловік отримав поранення під час оборони Маріуполя, опинився у госпіталі "Азовсталі", звідки потрапив у полон. Там воїн перебував 200 днів. Після реабілітації знову повернувся до війська та загинув біля Нью-Йорка на Донеччині у жовтні 2023 року. Лише зараз вдалось повернути його тіло.
Спогадами про захисника з Суспільним поділилися його дружина та донька.
На початку повномасштабного вторгнення ветеран АТО з Маріуполя Ігор Дубик вдруге пішов захищати рідну землю. Наприкінці лютого 2022 року його дружина Оксана втратила з ним зв'язок. Після виходу з "Азовсталі" Ігор Дубик опинився в полоні в "Оленівці", потім його перевезли на територію РФ. У неволі він пробув 200 днів. Чоловіка звільнили 1 грудня 2022 року в межах обміну. Тоді він вперше з кінця лютого побачив рідних.
"Він хотів хліба, тому що ми їхали до нього в Санжари з дітьми, він весь час телефонував через кожних там 5 хвилин і казав: "Купіть мені сир і ковбасу, і хліба там два шматочки". А тоді казав: "Ні, купіть три хлібини, купіть п'ять батонів". А потім каже: "Візьміть ще шостий, я зразу його з’їм". Вони їсти хотіли", — пригадує Оксана Дубик.
Після звільнення з полону Ігор Дубик проходив лікування та реабілітацію. Разом з Оксаною, яка на початку війни була вимушена виїхати з Маріуполя, вони жили у Львові.
"Львів Ігор любив, в нас тут є родичі в Львові, в нас є родичі під Львовом, його тато з Львівської області, ми часто приїздили до Львова і у весільну подорож, після весілля на третій день він мене повіз до Львова. Сюди мій чоловік повернувся з полону. Тепер це наш будинок, сюди ми переїхали з Маріуполя. Львів нас прийняв, Львів дав нам відчуття дому і тепер надасть останній прихисток для мого чоловіка", — ділиться дружина загиблого військового.
Ігор Дубик після звільнення з полону переніс дві операції, два місяці був на реабілітації і 24 лютого 2023 року повернувся в свою бригаду.
"Я собі ніколи не могла дозволити запитати чоловіка: "Чи підеш ти захищати країну?" Бо він би мене тоді не поважав, воно виходило з того, що він воїн, якщо він вижив і повернувся, то він далі піде захищати країну", — каже Оксана Дубик.
Донька Ігоря Дубика Світлана Лесюк пригадує момент, коли він востаннє приїжджав у відпустку. Це було в серпні 2023 року:
"Моя Софійка — це його старша внучка, вона дуже не хотіла, щоб він їхав, вона так просила, сіла на коліна, обняла його, плакала: "Будь ласка, дідусю, не їдь, дуже прошу". Він каже: "Ну як я можу не поїхати, я мушу".
Чин похорону Ігоря Дубика відбувся у Гарнізонному храмі, потім була міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховали захисника на Личаківському кладовищі.
"Він так хотів жити, він стільки ще хотів встигнути зробити! Я буду жити у Львові або біля Львова і я спробую хоч частково втілити його мрію в життя", — додає Оксана Дубик.