Сьогодні, 27 липня, минає 22 роки від авіакатастрофи на військовому летовищі "Скнилів" у Львові. Пам'ять загиблих ушанували молитвою в храмі Воскресіння Христового УГКЦ, що на вул. Городоцькій, 319а.
Про це повідомили в пресслужбі Львівської міської ради.
"Вже 22 роки після Скнилівської авіакатастрофи. Страшна трагедія забрала життя 77 людей. Світла пам'ять", — зазначив мер Львова Андрій Садовий.
Поминальна служба відбудеться і завтра, 28 липня, об 11:00 на Голосківському цвинтарі.
Про день авіакатастрофи спогадами з Суспільним поділився солдат, медик 46 ОАеМБр, Микола Земко.
"Ми мали поїхати в той день з дядьком на радіобазар, який тоді був на вулиці Любінській. А вже звідти мали їхати в Скнилів. Так просто можна було поїхати, вхід був вільним. Там була виставка військової техніки, навіть можна було зайти у вертоліт. Потім почали літати літаки. Спочатку Су-27, була імітація повітряного бою. Після "сушки" мав бути "МіГ 29". Але трагедія сталась перед цим. Перед "сушкою" стрибали парашутисти, в них були димові шашки. В одного була помаранчева, а в одного синьо-зелена. Ми побігли дивитись на те місце, де приземляються парашутисти. А потім я захотів їсти і ми з дядьком пішли куштувати хот-доги. І одразу після цього сталася аварія. Спочатку я злякався, відбіг кудись, а потім повернувся. Я не пам'ятаю, що робив Юрка (дядько Миколи — ред.) Мені ж тоді було 12 років, страшно", — розповідає Микола Земко.
За словами Миколи, у той момент всі кричали і бігли, хто куди. Одні кричали: "Боже, скільки там людей!", інші: "Мамо, де наш тато?! — я не знаю!".
"У той час мої батьки стояли на зупинці за Львовом і бачили, як це все сталося десь за горизонтом. Спочатку літак, а потім чорний дим. Вони приїхали туди, шукали нас. Спершу пішли в автобус з пораненими — нас нема. Потім в автобус із загиблими — нас і там нема. Потім шукали нас за рештками тіл і фрагментами одягу і взуття. І там нема. Потім оголошували прізвища в мікрофон на сцені, щоб люди могли знайти одне одного. Нас не знайшли. Взяли в якогось чоловіка мобільний телефон, подзвонили додому. А я тільки переступив поріг. Аж тоді дізнались, що зі мною і дядьком все нормально", — поділився спогадами солдат Микола Земко.
Події на Скнилові 21 рік тому
27 липня 2002 року на Скнилівському летовищі відбувалося святкування 60-ї річниці 14 авіаційного корпусу Військово-Повітряних сил України. Туди прийшли близько 10 тисяч людей.
Полковники Володимир Топонар і Юрій Єгоров виконували фігури вищого пілотажу на винищувачі Су-27. Під час виконання фігури "напівпетля" літак опинився надто низько, зачепився за дерево і врізався у землю та зачепив натовп людей. Тоді загинули 77 людей.
У Генеральній прокуратурі причинами аварії назвали погану організацію, підготовку та проведення авіашоу. До відповідальності притягнули десять людей. До 6 років тюремного ув'язнення було засуджено генерал-майора Анатолія Третьякова, який виконував обов'язки командувача 14 авіаційного корпусу. П'ять років отримав керівник польотів із землі підполковник Юрій Яцюк.
Льотчик Володимир Топонар отримав 14 років ув'язнення, а льотчик Юрій Єгоров — 8 років. Також порушили справи проти чотирьох інших генералів. Пілоти відмовилися визнавати себе винними.
