Від початку року і станом на середину липня в Україні потонуло понад 600 людей. На Львівщині в озерах, річках та інших водоймах уже втопилось 30 людей, троє з яких це діти.
Що робити, якщо стали свідком того, як тоне людина, а також яких правил потрібно дотримуватися, щоби уникнути утоплення, дізнавалося Суспільне.
Обирайте лише безпечні місця
За словами начальника відділу техногенної безпеки ГУ ДСНС України у Львівській області Івана Іськіва, більшості трагічних випадків можна було б уникнути, якби люди пам’ятали правила безпеки на воді.
“Намагаючись відпочити чи шукаючи місця для купання, люди не завжди йдуть у призначені для цього озера, річки та інші водойми. Дуже часто це є непристосовані для купання місця, в яких немає не те що безпечних умов чи рятувальних постів, а місця є небезпечними: дно неочищене і неперевірене, а акваторія буйками не позначена”, – коментує Іван Іськів.
Більшість людей, які потонули чи мало не потонули, купались саме у непристосованих місцях, на так званих “диких” пляжах. Це перша причина загибелі на водоймах.
Другою причиною рятувальник називає те, що люди ідуть купатись самі і коли щось стається, їх немає кому рятувати.
Третя причина – це зловживання спиртними напоями. Через алкоголь у людей притуплюється відчуття страху, безпеки і, не розрахувавши свої сили, вони гинуть.
Що стосується дітей, то вони у місцях купання часто опиняються без нагляду.
Іван Іськів радить купатись лише у дозволених безпечних водоймах, ніколи не йти купатись самому та ще й темну пору доби чи напідпитку. Також варто зважати на температурний режим: різкий перегрів і різке переохолодження можуть негативно вплинути на організм.
Цього року у Львівській області безпечними для купання є 16 водойм на 19 пляжах:
- м. Золочів – пляж на міському озері;
- с. Давидів – база відпочинку "Львівська Швейцарія";
- с. Старе Село – база відпочинку "Бухта Вікінгів";
- с. Соснівка – відпочинковий комплекс "SOSNA PARK";
- м. Винники – багатофункціональний комплекс ТзОВ "Емілірезорт";
- сел. Брюховичі – 2 місця відпочинку на місцевих озерах;
- с. Воля Гомулецька – відпочинковий комплекс "Альбатрос";
- м. Моршин – пляж на міському озері;
- м. Перемишляни – пляж на міському озері;
- с. Коросно – база відпочинку "Гостинний Двір";
- с. Милошевичі – ТзОВ "Липова Долина";
- м. Пустомити – готельно-відпочинковий комплекс ТзОВ "Озерний край";
- с. Підберізці – відпочинковий комплекс "Пальміра Резорт";
- с. Гонятичі – пляжі на водоймі поблизу з/ст. "Задорожнє" – "Байкал-Резорт", "Скай-лайк фішен", "Скай-лайк", "Чорна перлина";
- Яворівський район – пляж на рекреаційній водоймі Яворівського Національного природного парку.
Домедична допомога рятує життя
Люди, які вміють і знають, як надавати першу домедичну допомогу, можуть врятувати життя. Як зазначив начальник відділу техногенної безпеки ГУ ДСНС України у Львівській області Іван Іськів, так цього року вже вдалось врятувати трьох людей.
Фельдшер з медицини невідкладних станів Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Мар’ян Ванцура, якому неодноразово доводилось виїжджати на випадки утоплення, каже, що у більшості випадків на момент приїзду "швидкої" люди таки надавали допомогу і вже проводили реанімаційні заходи.
“У 30% випадках завдяки реанімаційним заходам дихання і життєві показники людей відновлювались. Ті, хто був поруч, рятував життя”, – каже Мар’ян Ванцура.
З його слів, з початку повномасштабної війни обізнаність людей щодо надання першої домедичної допомоги підвищилась. Усе завдяки курсам та іншим навчальним програмам.
“Більшість людей тоне у непристосованих для купання місцях. Це можуть бути річки чи озера, до яких немає заїзду, їх важко знайти, добратись, бо це просто бездоріжжя. Усе ускладнює доїзд медиків і кожна хвилина є важливою”, – додає він.
Що робити, якщо побачили людину, яка тоне
Іван Іськів із ДСНС каже, що варто для початку самому впевнитись у власних силах та власній безпеці і лише тоді вирішувати, як діяти далі.
Якщо випадок трапився неподалік берега, можна кинути надувний круг, жилет чи щось інше, за що людина, яка тоне, може вхопитись.
Якщо рятівник стрибнув у воду до того, хто тоне, потрібно підпливати ззаду, підхопивши його однією рукою під руки (слід захопити так, щоб голова залишалася над водою – найкраще підняти під пахви зі спини), а другою плисти до берега. Інакше у паніці людина, яка тоне, може свого рятівника потягнути на дно.
Мар’ян Ванцура додає, що витягнувши людину на берег, її варто покласти на спину, далі оцінити стан, подивитись чи є серцебиття і дихання. Якщо немає ні того, ні іншого, розпочати серцево-легеневу реанімацію.
“У випадку, коли людина знепритомніла на вулиці, їй рекомендовано зробити 30 натискань на грудну клітку (непрямий масаж серця) і два вдихи у рот. Але при утопленні треба починати з п’яти рятувальних вдихів і лише після того виконувати звичайну серцево-легеневу реанімацію з послідовністю 30 натискань і два вдихи. Річ у тім, що на цьому етапі є велика ймовірність потрапляння води в легені. А роблячи п’ять рятувальних вдихів, ми розправляємо максимально легені для того, щоб бодай трохи кисню потрапило у кров і забезпечило основні функції: мозок і серце”, – уточнює Мар’ян Ванцура.
Проте є методи, які не варто застосовувати у випадку утоплення. Зі слів медика, старші люди досі діють за застарілими правилами: починають перевертати людину на живіт, піднімати їй ноги вище тіла, трясти, думаючи, що так витече з неї вода.
“Це неправильно. Через такі дії підвищується шанс потрапляння в легені не лише води, а й різних сторонніх тіл: водоростей, камінців тощо. Тобто можлива асфіксія до повного перекриття дихальних шляхів. Надалі це може завадити проведенню серцево-легеневої реанімації”, – додав він.
Також людині, яку витягнули з води, а особливо, якщо це пірнальник, потрібно максимально зменшити рухи голови, шийного відділу хребта. Людина могла вдаритись об дно і зазнати значних травм. Найчастіше відбувається перелом четвертого і п’ятого хребців шийного відділу хребта. Таких пацієнтів легше реанімувати, але після того в людей відбуваються неврологічні процеси: паралічі, парези тощо.
Найгірше, як каже медик, – це не робити нічого і панікувати. У такі моменти навпаки варто себе взяти у руки, згадати все, що знали, і приступати до порятунку. При тому дотримуватися принципу “чую, бачу, відчуваю”: дихання (“чую”), чи рухається грудна клітка (“бачу”), чи дихає людина, наблизивши до її рота щоку (“відчуваю”).
Читати ще
На Львівщині за добу потонули дві людини
