Чому українські полярники рахують пінгвінів. Інтерв’ю з науковцем Сергієм Глотовим

Чому українські полярники рахують пінгвінів. Інтерв’ю з науковцем Сергієм Глотовим

Полярник Сергій Глотов
Полярник Сергій Глотов під час експедиції на станції Академік Вернадський. з архіву Сергія Глотова

Два роки поспіль в Антарктиді на станції Академік Вернадський провів молодший науковий співробітник Державного природничого музею НАН України Сергій Глотов. Це був перший досвід для України, коли полярника залишили зимувати ще на один рік.

Востаннє таке було 27 років тому, коли антарктичну станцію Великобританія передавала Україні. Тоді один український зимівник прожив рік з колегами з Великобританії, а потім – рік з України.

Про це науковець, кандидат біологічних наук, член 27 та 28 наукових експедицій на станції Академік Вернадський Сергій Глотов розповів в ефірі Українського радіо. Львів.

Російські "фейки" про українських полярників

Після повернення зі станції Академік Вернадський Сергій Глотов пішов в ТЦК, щоби уточнити свої дані. І перше, що його питали: чи справді він та інші науковці витрачають гроші, які так потрібні Україні під час війни.

За його словами, ми стали свідками цілеспрямованого вкиду російської пропаганди в бік українського представництва в Антарктиді.

"За останні п’ять років українська антарктична програма має відчутний прогрес; українських науковців запрошують у світові наукові проєкти. На сьогодні тільки 30 країн мають власні антарктичні станції і здатні проводити сучасні наукові дослідження в Антарктиді", — каже він.

Сергій Глотов нагадав, що Україна має криголам "Ноосфера", який здійснює логістику не тільки для української станції, але й для усіх станцій, які відмовилися від послуг Росії.

"Наш криголам привозить не тільки українських зимівників, але й допомагає полякам розбудовувати їхню станцію. А також інші країни скористалися послугами нашого криголама з доставки вантажів у Антарктику", — пояснює науковець.

Тож, на його переконання, успіхи українців у наукових колах та використання криголама зумовили ці напади.

"Це цілеспрямована пропаганда з дискредитації української антарктичної програми та представництва України в Антарктиді. Країна, яка вбиває наших громадян, веде проти нас війну намагається зробити все, щоби українські міста та села, культура й наука зникали з інформаційного простору або існували в площині скандалів та чвар", — говорить полярник.

Чому українські полярники рахують пінгвінів. Інтерв’ю з науковцем Сергієм Глотовим
Полярник Сергій Глотов біля криголаму "Ноосфера". з архіву Сергія Глотова

Біолог нагадав, що більшість обладнання, яке використовувалося у свій час радянським союзом на Арктиці та Антарктиці, вироблялося в Україні. Тому у складі експедицій було чимало українців. Але після розвалу союзу Україна не отримала жодної станції з радянського спадку. Але спільними зусиллями науковців та дипломатів Україні вдалося отримати у 1996 році колишню британську антарктичну станцію "Фарадей", яку назвали Академік Вернадський. Тож українці повернулися до антарктичних досліджень.

"Після повномасштабного вторгнення багато країн розривають наукові зв’язки з РФ та запрошують до співпраці українських науковців", — зазначає він.

Що ж до пінгвінів, то Сергій Глотов пояснив це так:

"Чому полярники рахують пінгвінів? Не тому, що нам так хочеться чи нам нема чим зайнятися. Це є зобов’язання України в Антарктиці. Тому ми зобов’язані це роботи. Це – частина нашої роботи. Це маленька частина з усіх досліджень. Результати цих досліджень публікуються у провідних наукових виданнях світу", — говорить науковець.

Чому українські полярники рахують пінгвінів. Інтерв’ю з науковцем Сергієм Глотовим
Полярник Сергій Глотов під час експедиції на станцію Академік Вернадський. а архіву Сергія Глотова

Коли почалося вторгнення Росії

26 лютого 2022 року всі учасники експедиції планували приїхати до Києва, щоби 28 лютого вилетіти з України. Проте російські війська поламали їм всі плани.

"24 лютого я був у Львові, збирав свої речі. Але… Члени експедиції жили в Харкові, Хмельницькому, Одесі та інших, то всі добиралися або до Львова, або до Києва. У мене було місце, куди вони приїжджали. Ще частина колег приїхали до Києва в Антарктичний центр. А вже потім до Львова", — згадує Сергій Глотов.

Хтось з науковців добирався по Житомирській трасі, коли йшли бої за Ірпінь, хтось виїжджав з Харкова, коли росіяни бомбардували місто.

"Колега, геофізик, розказував, що йшов з речами по дорозі на залізничний вокзал пішки, тому що міський транспорт вже не ходив, а по Харкову вже їздили російські "тигри", які розстрілювала місцева самооборона", — розповідає полярник.

Сам Сергій, вже маючи досвід евакуації з Луганська у 2014 році, спакував всю свою лабораторію та переніс у безпечне місце у підвалі. Щоби, якщо раптом у приміщення влучить ракета, його пристрої та наукові доробки вціліли.

Згодом українських полярників прийняли в Антарктичному центрі у Польщі й дали можливість перепочити.

"Були різні думки. Але ніхто не відмовився їхати. Всі поїхали. Ми пів року готувалися, пройшли злагодження. На той момент це було найефективніше, що ми могли зробити як науковці. Ми ж працюємо не над власними науковими проєктами. Ми працюємо над науковими дослідженнями, які проводить Україна", — каже науковець.

І додає, що після повернення з Антарктиди частині полярників прийшли повістки й вони мобілізувалися.

"З двохсот українських полярників, які перебували на станції протягом усього часу її існування, 25 чоловіків вже перебувають у лавах ЗСУ. Це і науковці, і дизелісти, і механіки. І кухар з 26 експедиції", — зазначає зимівник.

Серед полярників зі Львова, які з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну, взяв до рук зброю, є й Ігор ДикийІгор Дикий — український зоолог і полярник, учасник чотирьох антарктичних експедицій, кандидат біологічних наук., який зараз перебуває на Бахмутському напрямку.

За його словами, жоден з полярників не втікав в Антарктиду від війни. Всі вони стоять на обліку у ТЦК. І готові в будь-який момент, якщо виникне потреба, поповнити лави ЗСУ.

Сергій Глотов каже, що свою особову справу з ТЦК він відвіз з собою на зимівлю.

"Мені треба було показати оригінали документів у Антарктичному центрі. А 24 лютого, коли я спробував їх віддати в ТЦК, то потрапити туди не зміг. То ж забрав їх з собою на зимівлю. І оце аж зараз, коли повернувся, приніс та віддав", — каже він.

Його похід у ТЦК якраз співпав з появою "фейків" про те, що Україна витрачає гроші на полярні дослідження.

"Мене у кожному кабінеті питали, чи справді ми пінгвінів годуємо ікрою", — говорить науковець.

А тоді, у 2022 році, українські полярники, дорогою до Антарктиди та перебуваючи на обов’язковому ковідному карантині, стежили за тим як увесь світ підтримує Україну.

"У всіх аеропортах, де ми мали пересадки: у Варшаві, Катарі, Сантьяго, Буенос-Айрес та Пунта-Аренас, були телевізори й всі вони транслювали події, які відбувалися в Україні. Весь світ був шокований. Коли ми виходили у місто докупити деякі речі, вбрані у курточки з українським прапором, до нас підходили зі словами підтримки. Коли ми перебували в карантині, то половина новин були про напад Росії на Україну", — згадує він.

Чому українські полярники рахують пінгвінів. Інтерв’ю з науковцем Сергієм Глотовим
Полярник Сергій Глотов під час експедиції на станцію Академік Вернадський. з архіву Сергія Глотова

Чим займається біолог в Антарктиді

За словами Сергія Глотова, на станції працюють три біологи, три метеорологи та три біофізики.

"Моя ділянка роботи була у вивченні наземних видів тварин та рослин; як впливають глобальні кліматичні зміни на різні види. І в моєму випадку це були наземні організми. Інший біолог вивчав види, які живуть у воді. І ще один біохімік вивчав процеси, які відбуваються у воді та на землі", — пояснює науковець.

Він розповідає, що науковці вивчали від нематодНематоди — тип двобічносиметричних червоподібних тварин, який налічує близько 30 тис. видів. Вони живуть у різних середовищах: морських і прісних водах, ґрунті, органічних речовинах, які гниють або бродять, які живуть уже 200 млн років до різних видів птахів.

"Ми добували з-під землі наукові факти. Як шахтарі добувають вугілля. Це все фіксується певним чином, передається на велику землю і ці дані опрацьовуються в багатьох науково-дослідних інститутах в Україні. Тільки у Львові біологічні зразки вивчають 20 науковців", — каже полярник.

Окрім того, чоловіки повинні підтримувати життєдіяльність станції. Адже якщо щось поламається, то полярники можуть загинути. Якщо на якесь обладнання є гарантія на два роки, то в Антарктиці воно може вийти з ладу за три місяці. І тоді полярники повинні розв'язувати всі проблеми самостійно. Адже Антарктика протягом дев’яти місяців несуднохідна.

"Вітри, погода, кабель перетирається. Тут екстремальні умови", — зазначає науковець.

Також він зазначає, що коли Україна скеровує одного науковця на станцію, то він виконує різні роботи.

"Коли я їду туди, то я виконую не тільки ту роботу, в якій я фахівець, але й інші завдання. Бо не можна відправити туди 20 фахівців. А ти не можеш бути спеціалістом і з китів, і з мохів, і з бактерій", — каже Сергій Глотов.

Чому українські полярники рахують пінгвінів. Інтерв’ю з науковцем Сергієм Глотовим
Науковець Сергій Глотов. з архіву Сергія Глотова

Як минає день полярника

Науковець каже, що його робочий день починався о 10 ранку і міг завершитися о третій ночі.

"Роботи багато. Спочатку ти виконуєш якусь наукову роботу. Потім, якщо насипало багато снігу, йдеш його відгортати. До того ж є чергування. Черговий на станції обходить всі системи життєзабезпечення, дивиться, щоби все працювало. Якщо у нас зупиниться дизель, то всі полярники замерзнуть і загинуть. Якщо не буде прісної води, також буде складно. Вдень черговий обходить всю станцію раз на дві години, а вночі — щогодини", — пояснює полярник.

Каже, що снігу буває до чотирьох метрів заввишки. Черговий, який відкинув сніг, робить обхід станції. І знову береться за лопату, бо снігу знову і знову наметає.

"Суворих морозів не було. Але вітер сильний. Інколи не можеш двері станції відчинити, бо замело снігом. І щодня робиш якісь дослідження, описуєш і відправляєш в Антарктичний центр. Не так багато є вільного часу, щоб не знати чим зайнятися", — каже Сергій Глотов.

А у ті нечасті години вільного часу всі українські полярники намагалися долучитися до допомоги Україні та ЗСУ: читали лекції онлайн, брали участь у ініціативах "кава з полярником" тощо.

Погода там змінюється тричі на день. А якщо погода сприятлива, то науковець може вийти на острів, де працює цілий день, до вечора.

"Багато зразків треба відразу фіксувати для подальших досліджень: або в розчин, або заморожувати. І це також займає час. Одна справа – зібрати, інша – зафіксувати на такому рівні, щоби через рік людина могла ці зразки досліджувати, ніби вони щойно зібрані", — говорить біолог.

Чому українські полярники рахують пінгвінів. Інтерв’ю з науковцем Сергієм Глотовим
Полярник Сергій Глотов під час експедиції на станції Академік Вернадський. з архіву Сергія Глотова

А як же пінгвіни?

За словами науковця, людям, які зимують на станції, заборонено втручатися у життя тварин. Наприклад, не можна підгодовувати тварин, які там живуть або вирощувати щось.

"Пінгвіни живуть навколо станції. У мене таке враження, що вони сприймають нас як трошки більших пінгвінів. Вони не бояться людей. Часом, як я щось ремонтував, наприклад, у нас були щогли на розтяжках, вони час від часу рвалися, і я там щось клепаю. А пінгвін йшов кудись і міг підійти й подивитися, що я таке роблю. Вони цікаві до всього, що відбувається навколо", — пояснює Сергій Глотов.

Чому українські полярники рахують пінгвінів. Інтерв’ю з науковцем Сергієм Глотовим
Криголам "Ноосфера". з архіву Сергія Глотова

Біолог каже, що досліджувати тварин можна тільки так, щоби не порушувати їхній спокій та не змушувати змінювати поведінку.

"Основна ідея дослідження Антарктиди – дослідження з метою збереження для майбутніх поколінь", — резюмує він.

На початок