Розумний нашийник та додаток для смартфона, які перекладатимуть з котячої мови на людську — розробляють студенти Львівської політехніки та польсько-японської академії.
Як розповів Суспільному ідейний натхненник розробки, аспірант кафедри систем штучного інтелекту Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету "Львівська політехніка" Андрій Михайлів, працювати над цим проєктом він почав, коли ще вчився на бакалавраті.
Вдома у програміста зараз є чотири коти – Джек, Джекі, Мурка та Аліса.
"Коти у нас жили завжди. Був час, що їх навіть шестеро було. Я можу розписати всі їхні родоводи та історії, які я пам’ятаю. Це могла б бути наче "Гра престолів" про моїх котів", – жартує він.
За його словами, Мурка та Аліса білі з вкрапленнями помаранчевого, Джекі – чорна мініатюрна кицька з білою сорочкою та білими шкарпеточками, а Джека вдома інколи називають чортеням, бо його вночі майже не видно.
"Аліса дуже балакуча. Мурка муркоче. Джекі трохи ляклива. А Джек стереже території та іноді любить спати з дідусем", — розповідає Андрій Михайлів.
Також колись у юнака був кіт, на ім'я Зевс, блакитноокий блондин, який не любив, коли його брали на руки, але любив посидіти поруч та поговорити з людиною. Так само любить поговорити й кицька Аліса.
"На жаль, зараз сказати чітко що вона говорить, — неможливо. Але чітко можна відрізнити, коли вона цікавиться, що я маю в руках чи просить їсти, або хоче, щоби я з нею погрався чи погладив. Я помітив, що мої коти можуть підійти, тихенько нявкнути та перевернутися, щоби погладив. Алісі подобається, коли я до неї звертаюся на ім’я", — говорить програміст.
Тож, спостерігаючи за своєю котячою родиною, Андрій Михайлів вирішив попрацювати над створенням онлайн-перекладача з котячої мови на людську. Згадує, що обирав тему для бакалаврського диплома. На кафедрі була можливість дослідити інтернет речейКонцепція мережі, що складається з взаємозв’язаних фізичних пристроїв з вбудованими давачами, а також програмне забезпечення, що дозволяє здійснювати передачу та обмін даними.. Обираючи між ідеями створити робота або створити нашийник для кота, за допомогою якого з твариною можна спілкуватися, перевагу віддали котам.
На сьогодні вже створено перший тестовий екземпляр нашийника, який видрукували за допомогою 3D принтера.
"Зараз розробляємо мікросхему розумної системи, яка буде збирати та передавати дані. Також закінчили роботу над основою сервера та тренуємо штучний інтелект розпізнавати звуки, які видають коти. І завершуємо дизайн мобільної аплікації. Найближчими тижнями ми плануємо завершити цю роботу та розпочати компонувати", – розповідає Андрій Михайлів.
Один з перших котів, який приміряв розумний нашийник – Кіндрат, кіт Ірини Іськович, яка також бере участь у розробці.
"Після того, як вдягнули нашийник, ми переклали, що він їсть тверду їжу, муркоче та голосно говорить. На жаль, у нас мала база звуків, які видає кіт. Зараз ми можемо відрізняти очевидні звуки", – каже програміст.
Тому після компіляції системи розробники шукатимуть охочих, які стануть тестерами та першими користувачами.
В майбутньому програма, встановлена на мобільному пристрої власника кота, перекладатиме котячі звуки у слова, які можна буде прочитати на дисплеї. Так, за словами Андрія Михайліва, кіт зможе повідомляти своєму власникові чи його щось болить, чи він не переляканий, чи голодний, чи подобається йому ця їжа. А також, щоби дали коту спокій. Філософських розмов кіт із господарем вести не буде. Принаймні, поки що.
"Думаю, що цією аплікацією будуть зацікавлені ветеринари. А також, якщо ви залишаєте тварину на когось, то дистанційно зможете перевірити як вона себе почуває", – каже аспірант.
Поговорити з котом за допомогою розумного нашийника можна буде різними мовами. Зараз команда хоче локалізувати продукт українською, англійською, японською та мовами країн Європи.
