У Національному реабілітаційному центрі "Незламні" у Львові проходить реабілітацію 31-річний військовослужбовець Володимир Рудковський. Чоловік з міста Сарни на Рівненщині. Він отримав поранення під час боїв на Запорізькому напрямку.
Історію пацієнта розповіли у пресслужбі Першого медоб'єднання Львова.
До повномасштабного вторгнення Володимир Рудковський працював у пресслужбі Сарненської міської ради. Далі допомагав на фронт, а після цього вирішив йти воювати.
"Я думав лише про те, що це історична битва. Ми з ними воюємо ні 100, ні 200, а вже 300 років. І, якщо Бог так хоче, щоб я загинув в цій великій боротьбі — я загину з честю", — каже Володимир Рудковський.
За кілька днів перед відправкою на фронт Володимир вперше став батьком — у нього народилася донька.
Чоловік воював на Запорізькому напрямку, був командиром роти. Там потрапив під російський обстріл, рятуючи пораненого побратима. Внаслідок поранення втратив пів стопи.
"Подивився вниз, побачив, що пальців немає. Подумав — вау! Круто! Мабуть, буде протез. Але так якось цікаво закрутилась ситуація, що побратиму, якого рятував — ногу спасли, а мені відрізали. Так буває", — каже військовослужбовець.
У Центр "Незламні" Володимир поступив на протезування. Тут захисникові провели повторну ампутацію.
"Пацієнт отримав важке мінно-вибухове поранення і для порятунку життя йому наклали турнікет. Після цього була виконана гільйотинна ампутація. Це так звана ампутація, яка передбачає видалення ушкоджених або змертвілих тканин і залишення відкритої рани. Такі ампутації виконуються не на типовому рівні і після таких ампутацій пацієнта неможливо протезувати, тому у нас пацієнт був госпіталізований для реампутації з подальшим протезуванням", — розповів керівник напрямку реконструктивної хірургії Центру "Незламні" Гнат Герич.
Після реампутації Володимир швидко відновився. Відвідував не лише обов’язкові заняття зі спеціалістами з реабілітації, а й усі додаткові.
"Нам, трьохсотим пораненим, тут в UNBROKEN надають круту допомогу: і фізичну, і психологічну. Зранку до ночі з нами займаються. У мене в перші дні реабілітації день був розписаний з 9 ранку до 5 вечора. І вже за два тижні я себе почував таким як з двома ногами", — розповідає Володимир.
Нині він вже отримав сучасний функціональний протез і ходить на ньому. Супроводжують його на шляху відновлення дружина і донечка, які тимчасово переїхали до Львова.