Працівники університету імені Івана Франка напрацювали концепцію відновлення для палацу Бесядецьких, який є на балансі навчального закладу, та знайшли інвесторів. Наразі вони проходять перевірки у відповідних установах: мінекономіки, фонд держмайна та міносвіти. Приблизна сума для відновлення палацу близько 100 мільйонів гривень.
Про це Суспільному повідомив проректор з адміністративно-господарської роботи університету Василь Куриляк.
Палац Бесядецьких є пам’яткою національного значення. Такий палац єдиний у Львові садибного типу. У 1880 році перейшов у власність міста.
"Були прибудовані два флігелі і, очевидно, за рахунок низької якості ґрунтів, західний флігель сам завалився, а східний — вимушені були розібрати.Тому що доцент Кархут дослідив і рекомендував розібрати. Далі був опрацьований ескізний проєкт реставрації", — говорить інженер відділу проєктно-кошторисної документації ЛНУ ім. І. Франка Роман Дац.
Два роки тому аварійний флігель розібрали. Окрім цього, 13 років тому там виконували протиаварійні роботи, частково укріпили фундаменті дахи. Наразі в університеті працюють над новим проєктом реконструкції палацу і відновлення прибудов, для цього знайшли інвесторів
"Це має бути репрезентаційний навчально-науковий центр. Ресторани, кафе та іншого там бути не може. Якщо сьогодні до нас приїжджають гості і все це відбувається в головному корпусі, де проходить навчальний процес, і делегації приїжджають — вони будуть відбуватися там", — каже проректор з адміністративно-господарської роботи ЛНУ ім.І.Франка Василь Куриляк.
Така місія будівлі була ж і у минулому, каже історик Іван Сварник.
"Палац був збудований як поміщицька резиденція. Попереду був великий курдонерЗазвичай, передня ділянка двору перед парадним фасадом історичної, суспільно значущої будівлі. Почесний двір в історичних спорудах зазвичай утворюють палац і його бічні флігелі. Курдонер може бути відкритим з одного боку або відокремленим від вулиці чи площі брамою, наскрізними ґратами, іноді колонадою., зелена зона, ззаду, за палацом, був великий сад. Він був оточений, як паризькі резиденції. За таким принципом і саму будівлю будував Бернард Меретин, той що будував собор святого Юра", – говорить Історик Іван Сварник.
Протиаварійні роботи згідно з проєктом реставрації, за словами проректора, планують здійснити до кінця цього року.
