Сьогодні, 14 грудня, в Україні відзначають День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Одним із тих, кого першим відправили гасити несправний атомний реактор, був вертолітник Адам Свинчук. У 1986 році його з військової частини відрядили ліквідовувати наслідки аварії.
«Я не міг відмовитися, і треба було комусь працювати. Я вже знав, що там сталося - і поїхав. Нам давали дозиметр ДП-5, яким два рази на добу треба було заміряти радіацію. Ти включаєш його - а він тріщить. Такий характерний тріск – постійно, не перестаючи. Там радіація була постійно», - пригадує Адам Свинчук.
В Чорнобилі чоловік був впродовж двох місяців. Там вертолітники працювали без вихідних - від ранку до ночі. Після повернення із Чорнобиля, у Адама відразу з’явилися проблеми із здоров`ям.
«Я відчуваю себе дуже винним перед своєю дружиною, сином, онуком. Бо я прийшов – я заражений був, я не говорив: «Я заражений». Але і я їх заразив. І мене душа болить від того. І хочеться, щоб всі нормально жили, бо людей, які пройшли Чорнобиль, які з випромінюванням – у них втрачається імунітет», - каже Адам Свинчук.
Його дружина – Ірина – розповідає: за весь час, коли її чоловік був у Чорнобилі, вони спілкували кілька разів телефоном. І про події в Чорнобилі чоловік нічого не розповідав.
«Повернувся він психічно подавленим після цього всього. Справа в тому, що ми не знали, що радіація так впливає на організм», - розповідає Ірина Свинчук.
