Від початку війни у львівському театрі імені Марії Заньковецької діє волонтерський центр, який започаткували самі ж актори. Зараз у театрі працюють із дітьми-переселенцями з Києва, Харкова та інших міст. Їм довелося втікати у Львів.
Завдяки малюванню діти можуть хоча б на годину забути пережите. Від початку російського вторгнення тут діє арттерапія.
"У перший день дитина закрита, вона важко йде на контакт і при малюванні використовує чорний і сірий колір. Тих дітей важко схилити до малювання кольорами, у них кольори поки що завмерли. І потім на третій-четвертий день бере олівці і починає. Це перша ознака того, що відпустився внутрішній затиск, з яким дитина повинна була з ним справитися", — каже народна артичтка України Олександра Бонковська.
Діти малюють листівки для військових. Під час тривоги подовжують малювати у бомбосховищі. Серед дітей Михась, який приїхав з Харкова. Його тато залишився обороняти місто.
"Там через кожну годину на нас впускали ракети, ми були всі 6 днів у підвалі. А як тільки вийдемо, то знову починають ракети на нас впускати", — розповідає Михайло.
Крім арттерапії у театрі ще й плетуть маскувальні сітки й шиють медично-тактичні аптечкки.
Читайте також: Львівські театрали плетуть маскувальну сітку із реквізиту, який використовували у виставі
Читайте нас в Instagram: головні новини регіону
