"Квас, а не борщ". Яку страву готували у гірському регіоні Львівщини на Святвечір

"Квас, а не борщ". Яку страву готували у гірському регіоні Львівщини на Святвечір

"Квас, а не борщ". Яку страву готували у гірському регіоні Львівщини на Святвечір
. Суспільне Львів

6 грудня для Святої вечері християни східного обряду готують 12 страв. Ця їжа є традиційною для їхньої сім’ї та етнічного регіону. Суспільне дізналося про рецепт квасу, який готували на Бойківщині, гірській території, де межують Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

На Бойківщині предки працівниці Шевченківського гаю у Львові Зоряни Ципишевої готували на Вечерю не борщ, а — квас.

"Це борщ, який заправляється капустяним квасом, саме тому він називається квас, а не борщем", — каже Зоряна Ципишева.

Тепер Зоряна Ципишева готує квас за рецептом бабусі Іванни Цабак. Для початку жінка ставить на піч каструлю з водою, пізніше додає гречку. Окремо — відварені гриби, капустяний квас та сушені корінці петрушки.

"Цілу зиму ця петрушка використовувалась для приготування рідких страв. Власне до цього квасу — це обов’язковий інгредієнт", — каже Зоряна Ципишева.

"Квас, а не борщ". Яку страву готували у гірському регіоні Львівщини на Святу вечерю
Сушені корінці петрушки нанизані на нитку. Суспільне Львів

Після додавання кожного інгредієнту господиня помішує суп, та пригадує традиції, які супроводжували Святий вечір.

"Не можна було в цей день сваритись, не можна було підіймати голос, кричати, намагалися тихенько говорити. Обов’язково в цей день йшли до тварин, це вже ввечері, після вечері, вважалося, що тварини в цей вечір розуміють людську мову", — каже господиня.

Пані Зоряна радить пробувати і досолювати квас за смаком. А після — заправити підсмаженою цибулею на олії. На Святвечір усі страви, окрім солодких, засмажували цибулею.

"Квас, а не борщ". Яку страву готували у гірському регіоні Львівщини на Святу вечерю
"Квас, а не борщ". Яку страву готували у гірському регіоні Львівщини на Святу вечерю. Суспільне Львів

Перед вечерею господар обкурював хату свяченим зіллям, під стіл клали сіно та сокиру, а на кути стола — часник. Вважалось, що вся сім’я мала покласти ноги на металеву частину сокири, щоб бути здоровими. Старалися сісти вечеряти, одразу як побачили першу зірку. А часник їли майже у шкарлупі, щоб бути сильними, як часник "у жупані".

Читайте також: Вертепи, екскурсії та виступи гуртів. Як святкуватимуть Різдво у Шевченківському гаю

Читайте нас у Instagram: головні новини регіону

На початок