Сьогодні, 13 жовтня, на Львівщині відбудеться прощання із дев'ятьма військовослужбовцями. Ярослав Гірний, Володимир Паськів, Андрій Коміренко, Микола Ковалів, Максим Бондаренко, Іван Козак, Василь Сенишин, Богдан Коцюба та Степан Дубіль захищали Україну на передовій.
Про це повідомили у пресслужбі Львівської ОВА.
Ярослав Гірний — львів'янин. Долучився до оборони України у 2023 році. Служив у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ. Загинув 17 жовтня 2024 року. Йому було 32 роки. Нагороджений медаллю «Ветеран війни».
Володимир Паськів — житель села Деревляни Кам'янка-Бузької громади Львівського району. Служив на посаді командира роти 65 механізованої бригади. Загинув 4 жовтня 2026 року поблизу села Преображенка Запорізької області. Йому було 36 років.
Андрій Коміренко — житель села Стенятин Шептицького району. Був призваний на військову службу у 2025 році, служив майстром відділення першої роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 42 окремої механізованої бригади. Загинув поблизу села Новопавлівка Дніпропетровської області.
Микола Ковалів — житель села Брониця Дрогобицької громади. До лав ЗСУ долучився у лютому 2022 року. Служив старшим сержантом — стрільцем-оператором 2-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти у складі 63-ї окремої механізованої бригади. Загинув 20 травня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Торське Краматорського району Донецької області. Захиснику було 43 роки.
Максим Бондаренко — житель села Пнікут Яворівського району. Був солдатом, розвідник-оператор 3 розвідувального взводу розвідувальної роти 81 окремої аеромобільної бригади. Загинув 22 серпня 2025 року поблизу села Серебрянка на Бахмутському напрямку Донецької області.
Іван Козак — житель села Пчани Жидачівської громади Стрийського району. Серце бійця зупинилось 11 жовтня у лікарні міста Стрия. Йому було 44 роки.
Василь Сенишин — родом із села Криниця Миколаївської громади Стрийського району. До лав ЗСУ долучився у квітні 2024 року. Під час служби отримав поранення, тривалий час лікувався та проходив реабілітацію. Згодом повернувся до лав ЗСУ. Помер боєць 7 жовтня у лікарні внаслідок хвороби. Йому було 47 років.
Богдан Коцюба — уродженець села Гірне Грабовецько-Дулібівської громади. Був командиром відділення –командиром машини 2-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 65 окрема механізована бригада «Великий луг» Сухопутнх вйськ ЗСУ. Відзначений численними нагородами, зокрема медалями «За відвагу», «За хоробрість в бою», відзнаками «За сумлінну службу», «За оборону України» та «Козацький Хрест» за бойові заслуги. Загинув 4 жовтня на Запорізькому напрямку. Йому було 27 років.
Степан Дубіль — житель села Вовче Турківської громади Самбірського району. Проходив військову службу на посаді водія-електрика 4-го відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та коригування роти безпілотних авіаційних комплексів 2-го штурмового батальйону 92 окремої штурмової бригади. Серце захисника зупинилось 6 жовтня в населеному пункті Веселе Ізюмського району Харківської області під час проходження військової служби.
