Росія використовує для ударів по Україні малогабаритні крилаті ракети, які часто називають реактивними дронами. Вони мають меншу бойову частину, ніж традиційні крилаті ракети, однак можуть становити загрозу через можливість масованого застосування.
Чим вони відрізняються від «Шахедів», які цілі можуть уражати та як їх можна збивати — Суспільному пояснив професор кафедри історії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук.
Що відомо про малогабаритні крилаті ракети
«Ніяких реактивних дронів не існує. Існують крилаті ракети. Те, що називають реактивними дронами, — це, по суті, крилаті ракети. Якщо ми продовжуємо називати їх реактивними дронами, у нас складається хибне враження, що це щось трошки складніше за звичайний "Шахед"», — пояснив Андрій Харук.
За його словами, малогабаритні крилаті ракети менші за традиційні крилаті ракети Х-101 і «Калібр». Вони також мають меншу масу, крейсерську швидкість і бойову частину.
На запитання, на яку дальність розраховані малогабаритні крилаті ракети та з якою швидкістю можуть летіти, Андрій Харук відповів, що наразі це невідомо, оскільки вони постійно вдосконалюються та розвиваються.
«Спершу малогабаритними крилатими ракетами "Герань-4", "Герань-5" і "Бандероль" завдавали ударів по Києву та інших містах. Тепер бачимо влучання у Львові, а також, на жаль, трагічне влучання в Івано-Франківську із загиблими. Відповідно, ми повинні виходити з того, що вся територія України не захищена від таких малогабаритних крилатих ракет, так само, як і від звичайних крилатих ракет. Тому потрібно вживати відповідних заходів боротьби», — сказав Андрій Харук.
Яку загрозу становлять малогабаритні крилаті ракети
Бойова частина малогабаритних крилатих ракет значно легша, ніж у традиційних крилатих ракет Х-101 і «Калібр», у яких вона важить приблизно 400–450 кг. У малогабаритних ракетах ідеться про десятки кілограмів, зокрема бойова частина масою 70–80 кг може містити близько 50 кг вибухівки. За оцінкою професора, за руйнівною здатністю ці ракети приблизно відповідають ударним безпілотникам із поршневими двигунами.
Як каже Андрій Харук, малогабаритні крилаті ракети мають меншу руйнівну здатність порівняно зі звичайними крилатими ракетами, однак Росія може застосовувати їх масовано.
«Якщо вони збиратимуться лишити Україну без електрики й тепла, то цілі очевидні — ті самі, що й досі: об'єкти енергопостачання. Звичайно, не застраховані й дата-центри, об'єкти логістики та військові об'єкти. Тобто всі ті цілі, по яких росіяни досі завдавали ударів», — сказав професор.
Чому Росія може застосовувати їх масово
За словами Андрія Харука, малогабаритні крилаті ракети значно дешевші за традиційні крилаті ракети, зокрема завдяки використанню відносно малопотужних і недорогих турбореактивних двигунів китайського виробництва та нескладних систем наведення. На думку професора, Росія може застосовувати їх масовано — потенційно сотнями під час однієї атаки.
«Ми зустрічаємося з новою загрозою з боку росіян. Ми вже трохи відвикли від традиційних ударів крилатими ракетами "Калібр" чи Х-101, які у 2022–2023 роках були доволі частими гостями в нашому небі. Тепер можуть з'явитися малогабаритні крилаті ракети, і ці удари по Львову та Івано-Франківську — це свого роду розвідка-пристрілка», — каже професор.
Як можна збивати малогабаритні крилаті ракети
Професор зазначає, що малогабаритні крилаті ракети можна збивати, адже раніше вдавалося перехоплювати навіть традиційні крилаті ракети, зокрема за допомогою кулеметів. Водночас найефективнішими засобами боротьби з ними він вважає переносні зенітні ракетні комплекси та дрони-перехоплювачі, зокрема реактивні, які за принципом дії нагадують зенітні ракети.
«Можна використовувати і звичайні ракети "повітря — повітря". Річ у тому, що це дороге задоволення. Ракета "Стінгер" коштує 400 тисяч доларів, а ракета малої дальності "повітря — повітря" Sidewinder, яку запускають із F-16, — мільйон доларів. Це величезні кошти. А враховуючи масованість застосування цих малогабаритних ракет, постає питання пошуку достатньо дешевого й масового засобу боротьби з ними», — пояснив Андрій Харук.
За його словами, протягом останніх тижнів у Києві зростала частка збитих малогабаритних крилатих ракет, які також називають реактивними дронами. Він зазначив, що частка перехоплень перевищувала 80%. Якщо такого показника вдасться досягти на Львівщині, це буде добрим результатом, вважає професор.
Читайте і дивіться Суспільне Львів на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | YouTube | Facebook | TikTok | WhatsApp
