У Турці на Самбірщині працює місцева метеорологічна станція, на якій вже чотири покоління поспіль працює одна родина. Дані про погоду фахівці збирають цілодобово та передають до Львівського гідрометцентру для складання синоптичних карт. Вимірюють температуру ґрунту, фіксують хмарність та орієнтуються за гірськими вершинами, аби визначити дальність видимості.
Більше про те, як працюють фахівці метеорологічної станції — у матеріалі Суспільного.
Метеостанцію у Турці заснували у 1945 році. Михайло Козловський — теперішній начальник метеостанції.
«Наш метеомайданчик — ніби "храм погоди". Тут проводяться метеорологічні спостереження за небезпечними метеорологічними явищами, стихійними метеорологічними явищами і за різними аномальними явищами і навіть за НЛО ми маємо спостерігати», — розповідає Михайло Козловський.
Історія станції пов'язана з родиною Михайла Козловського. Тут працювали його дід і батько, а нині — сам Михайло та його донька.
«Фотографія зроблена у 1954 році. Тобто пройшло 9 років від заснування. Тут ще обгороджено колючим дротом і ніяких будинків немає, це окраїна Турки. На фотографії мій батько, він у 53 році став начальником станції», — розповідає чоловік.
У документах закладу також зафіксовано офіційну дату початку роботи станції та перший склад її працівників:
«От перший запис: 07.09.45 року — засновано, начальник приїхав і почав спостереження. Друга сторінка — тут пише штат: був начальник, один спостерігач, гідрометеоспостерігачів двоє... То мій дід».
На метеорологічному майданчику розташована спеціальна конструкція — психрометрична будка. За словами метеорологині Галини Писанчин, у ній містяться необхідні термометри для вимірювання температури, а також в ній вимірюється атмосферний тиск і вологість.
Як зазначають працівники станції, зібрані дані обробляють, закодовують та передають до Львівського регіонального центру з гідрометеорології, де відділ синоптиків складає синоптичні карти, які згодом публікують в інтернеті.
«Ми маємо виміряти, скільки хмар є. Якщо ціле небо — 10 балів, ну от хмарність. Ми можемо і написати 0 балів, але якщо вони присутні трошки, то пишемо, що 1 бал хмар є».
Зміни погоди також відстежують за допомогою спеціальних програм.
«Тут програма показує нам градуси, яка температура повітря, вологість, яка температура на поверхні ґрунту, який вітер. (...) Коли спостерігали, була в нас хмарність 10, зараз — 1, то значить, вона зменшилась, і ми пишемо, що між тими термінами була мінлива хмарність. Якщо б було менше 5, то була б незначна хмарність».
Також робота метеорологів передбачає спостереження за погодними явищами у будь-який час доби.
«Тут цікаво, бо природа. Ясно, що є деякі недоліки, вночі маєш вставати, дивитися, чи не буде грози. Особливо коли туман: дивишся, серпанок заходить і думаєш: «Боже, зараз буде туман». Боїшся не задрімати, і включаєш будильник, щоб через пів години прокинутися. Дивишся — туману ще нема. Ну, думаю чому ще нема. Потім знову на пів години ставлю будильник», — розповідає Галина Писанчин.
Окрім приладів, метеорологи використовують і візуальні спостереження. Зокрема, за гірськими вершинами визначають дальність видимості.
