Перейти до основного змісту
"Я люблю бджіл, пасіку": після втрати чоловіка жителька Львівщини продовжує займатися бджільництвом

"Я люблю бджіл, пасіку": після втрати чоловіка жителька Львівщини продовжує займатися бджільництвом

Жителька села Лешнів на Львівщині Надія Бліщ утримує пасіку біля власного дому. Після смерті чоловіка вона продовжила займатися бджільництвом і вже четвертий рік самостійно доглядає за бджолосім'ямиБджолосім’я — це організована група бджіл, що живуть і працюють разом у вулику та складається з матки, робочих бджіл і трутнів. Вона є єдиним біологічним організмом, у якому кожна група виконує свої функції: матка відкладає яйця, робочі бджоли збирають нектар і доглядають за розплодом, а трутні беруть участь у розмноженні.. Цьогоріч жінка сподівається отримати з кожного вулика по два відра меду.

Більше про це — в матеріалі Суспільного.

"Я люблю бджіл, пасіку. Ось так йдеш і відпочиваєш на ній. Так спокійно: зануришся, оглядаєш, дивишся, що потрібно зробити в кожному вулику. У першу чергу ми мусимо розпалити димар, бо без димаря не можна йти. Треба, щоб було сухе порохноПорохно — це суха, трухлява деревина, що утворюється внаслідок природного розкладання деревини (гниття або руйнування деревини грибами та мікроорганізмами). У бджільництві порохно часто використовують як легкозаймистий матеріал для розпалювання димаря.. Я використовую вербу, осику — воно гарно горить", — розповідає пасічниця Надія Бліщ.

За її словами, цьогоріч медозбір розпочався пізніше через холодну погоду, тому частина бджолосімей принесла небагато меду. Найбільше меду дали сильні сім'ї, тоді як середні були менш продуктивними. Пасічниця каже, що результат залежить не лише від сили бджолосімей, а й від взятку — наявності нектару, який бджоли можуть збирати.

"Я люблю бджіл, пасіку": після втрати чоловіка жителька Львівщини продовжує займатися бджільництвом
Пасічниця Надія Бліщ. Суспільне Львів/Ліна Кашуба

Як розповіла Надія Бліщ, у радіусі кількох кілометрів від пасіки є поля ріпаку, звідки бджоли збирають нектар, тоді як навколо самої пасіки ростуть лише соя та кукурудза.

"Разом з чоловіком я була б уже 40 років у пасіці. Зараз уже 4 роки, як чоловіка не стало. Він помер у травні 2022 року, був саме сезон пасіки, сезон роботи. Мені було трохи тяжко, але воно мене заспокоювало. Трохи вчилася, читала, а потім довелося взятися за книжки, вивчати. Може, теж чогось не знаю, але працюю", — каже пасічниця .
"Я люблю бджіл, пасіку": після втрати чоловіка жителька Львівщини продовжує займатися бджільництвом
Воскова рамка з медом і димар. Суспільне Львів/Ліна Кашуба

Також Надія розповіла про інвентар, який використовує у роботі на пасіці. За її словами, у спеціальному приміщенні зберігаються мед, рамки, переносні ящики різних розмірів для рамок та інше пасічницьке приладдя. Там вона сортує рамки з минулорічним медом: частину відправляє на перетопкуПеретопка в бджільництві — це процес переробки старих або пошкоджених бджолиних стільників (воскових рамок) шляхом їх плавлення для отримання воску та очищення матеріалу для подальшого використання., інші повертає у вулики.

За допомогою медогонки пасічниця відкачує мед із рамок. Спочатку обладнання запускають на малих обертах, після чого поступово збільшують швидкість. Після завершення відкачування рамки повертають у вулики, а мед зливають через спеціальний кран.

Читайте і дивіться Суспільне Львів на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | YouTube | Facebook | TikTok | WhatsApp

Топ дня
Вибір редакції
На початок