Цими вихідними Львів святкує 770 років. За понад сім століть Львів перебував під владою щонайменше семи держав. Водночас, як зауважує львовознавець Ілько Лемко, понад 615 років він залишався частиною європейського економічного, культурного і духовного простору.
Дослідник історії Львова Ілько Лемко для Суспільного зібрав п’ять фактів про місто, які рідко звучать у популярних розповідях, але допомагають побачити місто інакше.
Найбільше місто на українських землях
Від часу свого заснування у 1256 році і аж до 30-х років ХІХ століття Львів був найбільшим містом на території сучасної України за кількістю населення.
Наприкінці ХVI – на початку ХVII століття наше місто інколи навіть удвічі переважало Київ. Наприклад, позначку у 70 тисяч мешканців Львів перетнув у 1848 році, тоді як Київ – лише у 1861-му.
Загалом Львів пережив складні демографічні зміни. Так, після захоплення міста польським королем Казимиром ІІІ у XIV столітті частка українського населення почала зменшуватися. У другій половині ХІХ століття українців у Львові було лише близько 8%, тоді як поляків – близько 50%, а євреїв – понад 40%.
У радянський період місто зазнало русифікації: наприкінці 1950-х років тут проживало понад 30% етнічних росіян, а ще частина населення була російськомовною.
Активна українізація Львова почалася лише наприкінці 1970-х років – разом із індустріалізацією і масовим приїздом мешканців із сіл.
Ще раніше – з кінця XIV до початку XVI століття – 70% населення Львова в межах міських мурів становили етнічні німці, а не поляки, які тут були господарями. Так було упродовж 100-150 років. Згодом вони колонізувалися.
Місто газет і журналів
У 80-90-х роках ХІХ століття Львів був одним із найбільших видавничих центрів регіону. Тут виходило більше газет і журналів, ніж у Києві, Вільнюсі чи Москві. Водночас – менше, ніж у Варшаві та Санкт-Петербурзі.
При тому, українських видань було відносно небагато — близько 20, з яких чотири були ілюстрованими кольоровими журналами.
Місто "перших", але з нюансом
Львів часто називають містом перших: саме тут відбулися перші футбольний і хокейний матчі, першими з’явилися залізниця, університет, театр, музей, друкована книга і газета.
Як зауважує Ілько Лемко, справа не в унікальності міста як такій. Причина – у її приналежності до європейського простору.
"Це була така собі "поганенька" Європа, та все ж краще, ніж дуже добра Азія", – каже львовознавець.
За його словами, Львів з-поміж інших міст України, майже за всіма показниками людських досягнень та у всіх галузях життя лідирувало. Виняток із цього переліку – електричний трамвай: він уперше з’явився не у Львові, а в Києві.
Чотири століття без загарбників
Попри численні війни та облоги, Львів упродовж приблизно 450 років – від XIV століття до 1704 року – фактично не був захоплений ворогами. Місто вміло оборонятися і часто відкуповувалося від нападників. Лише у 1704 році його зайняли шведські війська.
Покровитель міста — не з давніх часів
Святий Юрій Змієборець (Переможець) став офіційним покровителем Львова лише у 2003 році. Політично, зі слів Ілька Лемка, він не дуже надійний, адже ще чимало міст також вважають його покровителем, зокрема, Москва.
До цього Львів мав різних небесних заступників залежно від історичного періоду: наприклад Архистратига Михаїла за часів Австро-Угорщини або польських святих у період польського правління.
