30-річний морський піхотинець Артем з Миколаєва втратив обидві кінцівки під час боїв на Донеччині. Зараз захисник перебуває у львівському Центрі "Незламні", де вчиться заново виконувати побутові справи. Чоловік користується смартфоном за допомогою носа та читає книги, гортаючи сторінки ногами.
Історію військовослужбовця розповіли у пресслужбі Першого ТМО Львова.
30-річний Артем родом з Миколаєва. Чоловік приєднався до війська у серпні 2022 року. Він служив у 503-му окремому батальйоні морської піхоти та воював на Донеччині. У листопаді 2025-го отримав мінно-вибухове поранення.
"Одразу після накладання турнікетів я зрозумів, що скоріше за все це буде ампутація, тому що шлях евакуації був нелегким: пішим і довгим, під постійними обстрілами”, — згадує Артем.
Чоловіка оперували у Дніпрі. Каже, перше про що подумав після операції – чи вдалося хірургам зберегти руки.
"Мені було цікаво, але сил майже не було. Я не міг дотягнутися, щоб подивитися. А потім таки глянув і зрозумів – подвійна висока ампутація обох верхніх кінцівок", — розповідає Артем.
За словами реабілітологів, коли Артем потрапив в Центр Unbroken, то поміж постійними перев’язками, обстеженнями та заняттями, почав пробувати щось робити самотужки. Спершу навчився читати книгу, тримаючи її та перегортаючи сторінки за допомогою ніг. Згодом – користуватися смартфоном, натискаючи на екран кінчиком носа. А для набору тексту пацієнт використовує функцію транскрибування.
"Я надиктовую повідомлення, і воно дуже класно розпізнає мову майже без помилок. І що чудово – українською!", — каже Артем.
Ветеран навчився натискати на екран великим пальцем ноги. 33-річний чоловік каже, аби йому було зручніше це робити і ноги не мерзли, теща подарувала спеціально обрізані шкарпетки.
"Одного разу вона привезла мені шкарпетки з окремими пальчиками. А на великому зробила отвір. Та ще й колір мій улюблений – фіолетовий! Це все мені дуже зайшло, бо, дійсно, стало зручніше і простіше", – говорить Артем.
Нині над відновленням Артема працює команда Центру "Незламні": від психотерапевта до ерготерапевта.
"На заняттях з ерготерапії Артем вчиться новим способам виконання повсякденних завдань за допомогою використання допоміжних засобів та компенсаторних стратегій. Не все дається легко, але Артем – надзвичайно вмотивований пацієнт", – зазначає ерготеревтка Христина Стецко.
Сам ветеран теж постійно шукає різні рішення щоб полегшити життя для таких пацієнтів, як він.
"Мені було інтуїтивно зрозуміло: береш і робиш, і з кожним днем стає все легше. Я боровся за нашу країну, за нашу честь, та й далі шлях продовжується. Просто поле бою трохи змінилось, але не менш важко. І це виклик!", — каже Артем.
Артем каже, попри складність травми — налаштований позитивно і прагне жити на повну. У майбутньому планує кататися на велосипеді та пробігти марафон.
