У селі Сопіт на Львівщині зберігся унікальний весільний обряд плетіння вінців. Ця традиція схожа на обряд плетіння долі, проте має відмінності.
Як це відбувається, дізнавалося Суспільне.
Весільний обряд плетіння вінців відрізняється від більш відомого “плетіння долі”, бо відбувається дійство лише у домі нареченого. Така традиція була лише в одному селі — Сопіт, кажуть учасники народного колективу “Витоки” та додають: цей обряд побутував там донедавна. А зараз вони відтворюють його, щоб не забути і передати нащадкам.
"Як то відбувалося? Брали світилку, сваху, яка була знана в селі, яка була заміжня, вона молилась, щоб була добра долечка. І тоді брали музику і йшли різати барвінок. Старалися різати барвінок десь далі, у сусідів десь далі, щоб було весело, щоб йшли дорогою, щоб співали, щоб все село бачило. Ну а потім порізали барвінок, несли додому, клали його на стіл, так як то по-святому, аби не на лаві, щоб молоденьким на славу", — розповідає учасниця колективу "Витоки" Надія Шаламага.
Вдома староста з хлопцями складали барвінок у пучки, а світилка плела вінки та жартома приміряла на незаміжніх дівчат.
"Потім ті вінці клалися на хліб, на рушник, давали старостови і йшли до церкви. А у церкві священник ті вінці клав молодим на голови. Бо тоді коронів не було, були вінці замість коронів. Після того світилка підходила, брала ті вінці, молодому пришпилювала до капелюха, а молодій — під вельон. Молоді йшли додому і сиділи за столом на весіллі в тих вінцях", — розповідає Надія Шаламага.
Після цього ті вінці зберігали разом, щоб пара не розлучилась, в такому місці, щоб їх ніхто не бачив.
