Львів’янин Іван Мелета після важкого поранення та ампутації пальця на правій руці знову взяв до рук фагот та повернувся на роботу у симфонічний оркестр.
Про це артист Львівського симфонічного оркестру Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика та ветеран 45 окремої артилерійської бригади Іван Мелета розповів в інтерв’ю Суспільному.
За три роки понад 50 операцій
Чоловік згадує, що у перший день повномасштабного вторгнення його мобілізували до ЗСУ як резервіста першої черги; воював на Запорізькому напрямку в районі Гуляйполя. У травні 2022 року боєць отримав важке поранення.
"Я починав свій бойовий шлях як оператор NLAW, гранатометник. Моя спеціальність – артист оркестру. Але в перші дні вторгнення музиканти не були затребувані, тому довелося робити те, що на той час було актуально. Це був мій перший бойовий досвід. Було велике бажання долучитися до оборони своєї країни. На навчаннях було страшніше, ніж вже на війні. Перед самим пораненням перевівся в групу БпЛА, ми здійснювали розвідку та коригування вогню нашої артилерії. Поранення я отримав, перебуваючи на позиції", — розповідає музикант.
Того дня їхня група коригувала вогонь і в якийсь момент їх помітив ворожий дрон та хвилин за 10 по них прилетіла 120 мм міна з міномета.
"Нас було п’ятеро. Два моїх побратими загинули, мене важко поранило. Ще два моїх побратими отримали легші поранення. Евакуація відбувалася важко, тому що це був тільки початок обстрілу, вогонь був щільним, мене не могли евакуювати. Через годину їхали з позицій сапери й вони мене евакуювали у сусідній населений пункт, де мені надали медичну допомогу. У мене були два переломи на правій нозі, один на лівій, а також на руках кістки поломані й відірвало два пальці, на правій руці цілком і на лівій частково", — згадує Іван.
Пальці йому, як музиканту, дуже потрібні. Але в момент поранення про музику він не думав.
"Я думав як вибратися з місця обстрілу та як вижити. Про музику я довго не думав через те, що поранення було важким, тож були інші пріоритети. Протягом трьох років я мав понад 50 операцій. Я вже точно не можу сказати. Частину операцій робили в різних шпиталях України, в тому числі й у Львові. Крайні дві – у США. У лютому повернувся в Україну і зараз я на стадії реабілітації та повертаюся на свою цивільну роботу", — каже ветеран.
Фагот для ветерана
На фаготі Іван грає з 14 років. Зараз йому – 34. Цей інструмент чоловікові подарували батьки, коли йому виповнилося 17 років й він навчався у музичному училищі. Минулого року цей інструмент майстер з Польщі переробив під поранену руку музиканта.
"Поранення було у 2022 році. А у філармонію я прийшов аж у 2023 році. Ще добре ходити не міг, на милицях. Це був звичайний будній день, була репетиція оркестру. Відчув, що це мої рідні стіни. На той момент я ще не знав як я повернуся в оркестр і як я гратиму на фаготі. Але в планах це вже було. Мій фагот увесь час тут був, я його не забирав. Взяв я його до рук тільки тоді, коли ми почали думати як його переробити", — розповідає музикант.
Спочатку він шукав можливість протезування пальця. Але в Україні на той момент такого не робили. Тому, перебуваючи на лікуванні, ветеран прокручував у голові варіанти як можна змінити фагот, щоби він знову зміг на ньому грати. За допомогою своїх товаришів-музикантів знайшов за кордоном фахівця, який виявився також фаготистом, на відеозв'язку пояснив йому як він це все бачить. Майстер також мав своє бачення, але за фактом все ж зупинилися на варіанті, який запропонував Іван.
"До останнього моменту я не знав чи зможу грати, тому що в практиці такого випадку я не чув. Мені було цікаво, чи з цього щось вийде. Такий страх був найбільшим. Спробував видобувати перші звуки. Спершу було незвично, важко, незручно та страшно. Ти звик з юних років грати на інструменті, а тут було некомфортно без пальця. Але зрозумів, якщо я буду займатися, багато часу приділяти грі, то з часом зможу, хоч і не повністю, але повернутися до попередньої форми. Це був для мене знак, що моє здоров’я покращується", — говорить музикант.
Декілька місяців, ще перебуваючи у США на реабілітації, займався самостійно і навіть зіграв кілька разів на івентах, які влаштовував фонд, за кошти якого ветеран зміг поїхати у Філадельфію для операцій та лікування.
Першою мелодією, яку зіграв повноцінно, стала мелодія "В печері гірського короля" Гріга.
"Коли повернувся в Україну, то повернувся на роботу у філармонію. Програма трохи важка, але я отримую від неї задоволення. Я працюю з насолодою. Потрібно займатися і надалі, буде все краще виходити. Моя улюблена мелодія – концерт Моцарта для фагота сі бемоль мажор. Можливо, в такій якості як раніше я його не можу заграти, але коли я займаюся, то якісь моменти з нього я стараюся зіграти ", — ділиться емоціями Іван.
В день музикант займається до шести годин. З них дві – самостійно та чотири – з колегами з оркестру.
"Перед загальною репетицією я намагаюся приїхати до філармонії за годину, щоби позайматися. І після репетиції, якщо є якісь моменти, яким треба приділити більше часу, після репетицій я теж займаюся", — каже він.
На концерти, в яких братиме участь музикант, планує ходити його п’ятирічна донька. Вона — його найвдячніший слухач. Також ветеран разом зі своїми колегами готується відвідувати поранених бійців у центрі "Superhumans", давати там концерти й на власному досвіді показувати, що можна повернутися до цивільного життя.
