Юрій Хомік — житель села Ясенів Заболотцівської ОТГ Львівської області. До лав ЗСУ приєднався з першого дня повномасштабного вторгнення Росії у 24 ОМБр ім. Короля Данила на посаду бойового медика. 21 березня 2022 року на Донеччині, неподалік Попасного, не зміг вийти з російського оточення та потрапив у полон. У березні 2025 поку Юрій Хомік повернувся додому під час обміну. Наразі знову планує повернутися до війська.
Більше про історію повернення з полону Юрій Хомік розповів Суспільному.
"В дитинстві я казав своїй класній керівничці, що стану спецназівцем і буду двері вибивати, вона завжди з цього сміялася. Майже получилося. Я служив контракт, звільнився, поїхав на заробітки, три рази був у Польщі, раз в Чехії і Німеччині", — зазначив Юрій Хомік.
Як розповідає Юрій, йому прийшла повістка, він прийшов до військкомату, після чого його відправили в Яворів, що на Львівщині.
"Далі нас відправили на позицію, щоб ми тримали оборону, але 20 березня, в шостій ранку, почався наступ, нас оточили і ми трималися. Але потім хата загорілася і було 2 варіанти — або згоріти живцем, або прориватися з вогнем. Вибрали другий варіант — прориватися, але не змогли", — розповідає Юрій.
Після полону чоловік пробув шість місяців у СІЗО в Луганську. 11 жовтня 2022 року Юрія вивезли звідти.
"Як взяли в полон, то пів року я був в Луганському СІЗО, потім 11 жовтня 2022 року нас вивезли в Довжанськ, у 38 колонію, і там я був два роки. Звідти потім вивезли 25 або 26 листопада, в Башкирію, м. Уфа, РФ. Ми туди їхали два дні поїздом і там я вже був до обміну", — зазначив Юрій Хомік.
Чоловік розповідає, що в СІЗО деяких полонених били. Якщо хтось порушив правила, то могли бити палицями.
"А в Башкирії, що в Уфі — там вже все було по-іншому. Нас посадили на машину, перевантажили в поїзд, ми їхали два дні, нас висадили і почалися знущання. Били електрошокерами, когось топили лицем у воду. Ми були по камерах, майже 4 місяці не бачили сонця. З приміщення виходили тільки раз з мішками на голові, щоб не бачили обстановки. Єдине, що можна було — це тільки дихати і думати про своє. А так там —тотальний режим. Можуть сказати спати тільки на боці, а якщо ляжеш на спину — всі в камері піднімаються", — розповів Юрій Хомік.
Чоловік розповідає, що його під час перебування в полоні били електрошокером просто так.
"Деяких там били кожен день. Хлопців, яких взяли в Курських та Брянських областях, то їм ребра ламали, голови розбивали. В мене брали інтерв'ю, то камера показувала тільки журналістку і мене, а за кадром стоять 3-4 чоловіки в масках. Можна було сказати свою точку зору, але ж вони просто би виключили камеру і все би помінялось", — зазначив Юрій Хомік.
Про звільнення з полону чоловік розповів, що процес обміну розпочався 19 березня 2025 року.
"Ми зразу зрозуміли, що щось відбувається, що нас десь будуть вивозити, бо нас з камер позабирали і звезли в одну камеру на перший поверх. Потім почали нас водити, фотографувати. Потім нас вивезли в аеропорт їхній. Лиця в нас були закриті, ми нічого не бачили. Нас посадили в літак, два рази злітали, десь приземлялися і на третій ми приземлилился в Білорусі і нам сказали, що вже все, можна очі відкрити, познімали маски і сіли в автобус. Свобода.", — зазначив Юрій Хомік.
9 липня Юрію зробили операцію на травмованій руці. Чоловік чекає зняття гіпсу, щоб повернутися до військової карʼєри.
