31 березня лучани попрощалися із загиблим на війні 56-річним лучанином Георгієм Плісаком. Чоловік отримав смертельне поранення під час виконання бойових завдань на Миколаївщині.
Воїна відспівали у Свято-Троїцькому кафедральному соборі. Попрощатися з ним прийшли рідні, знайомі та люди, які раніше не знали загиблого.
Товариш загиблого Василь Середюк каже: дружив з Георгієм майже 30 років.
"Коли він ішов на фронт, я йому подзвонив і він саме їхав в тролейбусі. Я питаю: Жорик, ти де знаходишся? Каже: я їду в військкомат, сам вирішив. Я дзвонив його жінці Світлані, в понеділок дзвоню, каже – немає, Жори немає", – розповів товариш захисника.
До служби у війську Георгій Плісак працював в структурі правоохоронних органів, після звільнення був охоронцем у банку. Петро Марчук говорить: познайомилися з загиблим військовим у 90-х, разом працювали. Потім постійно спілкувалися.
"Є такий кінологічний центр, службові собаки. Він в мене командиром був. Веселий, компанійський, нормальний мужик був. З ним в розвідку спокійно можна було йти. Не знаю, що там сталося", – розповів Петро Марчук. Додає: Георгій був знаний серед рибалок, мисливців та кінологів Волині. Постійно брав участь у громадському житті міста.
Георгія Плісака поховали на Алеї почесних поховань міського кладовища у селі Гаразджа.
