У Волинському театрі ляльок готують виставу для дорослого глядача. Над спектаклем "Ґражда" про долі чотирьох людей середини ХХ століття працювали місяць.
Про це Суспільному розповів директор-художній керівник Вадим Хаїнський.
Постановку підготували за однойменною п’єсою Олега Михайлова. Її поставила режисерка з Харкова Ірина Ципіна.
Про що вистава "Ґражда"
Дія вистави відбувається на Закарпатті, у ґражді — традиційній гуцульській садибі. У ній проживає Василь зі Стефанію. Одного вечора, чоловік привозить до хати дівчину, що мала стати вчителькою у їх селі, однак у дорозі до школи, заблукала в лісі й заслабла через тиф.
Як зазначила виконавиця провідної ролі Стефанії Алла Тихомирова, у репертуарі театру до цього не підіймалася проблематика українського народу через призму реалій його життя.
"Це про те, як люди можуть самі себе знищити, як може випалитися їх душа, як на них впливає зовнішня традиційність, упередженість, зв'язки часу", — пояснила Алла Тихомирова.
Зізналася, коли вперше прочитала твір, бачила себе в ролі Катерини – молодої дівчини, що прийшла до села вчителювати. Роль була зрозуміла за характером, близька за віком. Тож коли після прослуховування її обрали на роль Стефанії — старшої жінки з не менш тяжкою долею, акторка злякалася.
Щоб зрозуміти свого персонажа, дивилася багато фільмів та інтерв’ю про життя людей того часу.
"Під час читок я дуже боялася. Я досі боюся. Розумію, що наразі це ще дотик до ролі, до персонажа. З кожною виставою це буде відкриватися, нарощуватися і вдосконалюватися", — додала вона.
Новим у роботі над драматичною постановкою було відійти від звичної роботи з лялькою і грати без неї, пригадала артистка.
"Ти звик, що лялька здебільшого відіграє більшу роль, ніж твоє тіло. А тут ти — лялька. Режисерка забирала в нас зажими в тілі, страхи до нього. І за це їй велика дяка”, — сказала акторка.
Директор театру Вадим Хаїнський також вийде на сцену, як актор. Він втілить кілька образів: упівця та баби-знахарки.
"Направду, мало акторів-чоловіків у театрі. А матеріал дуже крутий, не хотілося його відкладати. Було відчуття, що воно зараз потрібне", — пояснив Вадим Хаїнський.
Зазначив: складно було поєднувати адміністративні обов’язки та акторство й не дозволяв собі працювати "у пів ноги". Однак, зізнався, гра на сцені приносить йому задоволення.
З драмою ознайомився ще перед співпрацею з режисеркою. Тож коли та подала на розгляд три варіанти п'єс, серед яких була "Ґражда", вибір зупинився на ній. Зі слів директора, вистава – про вплив оточення на людей.
"Є зовнішнє зло, а є ще внутрішнє. Щоб менше було зла між нами, ми маємо єднатися. І певні події мають єднати нас, а не розділяти. А тут якраз про це. Про розділення сімей", — пояснив він.
Зауважив, театр за останні роки повномасштабного вторгнення не брав у репертуар матеріали про війну. Про неї говорять у виставах, однак бережно. У цьому спектаклі вирішили дати привід ще раз заглибитися в історію українського народу, осмислити скільки людей полягло за Україну і досі гине.
Водночас, зауважив Віталій Хаїнський, для театру цей проєкт — це спосіб зламати цей шаблон, що театр ляльок неспроможний піднімати такі теми.
Художнє оформлення вистави
Художниця Оксана Радкевич розповіла, під час розробки костюмів та декорацій, досліджувала старовинні фото з життя у Карпатах.
"Цю епоху намагалася протягнути саме через сорочки, тому що в силуетах спідниць хотіла залишити народність. Бо на тих землях радянська культура одягу прижилася наполовину", — сказала Оксана Радкевич.
Костюми персонажів мають органічно виглядати в просторі сцени, тому їх, як і декорації вирішили зробити монохромними.
Одними з важливих елементів декорацій стали тотеми, створені під кожного персонажа. Їх втілили у дерев’яні фігури, які впродовж дії розкриваються та зображають трагічну історію персонажа. Вони й послужили опорою для створення декорації самої ґражди.
"Це древні витесані грубі образи. Це примітивне мистецтво. Ми відійшли від автентичних фігур і кожній надали особистісних рис. Вони як душі наших героїв", — додала вона.
Також актори часто взаємодіють з масками.
"Маски — уособлення страху, які мають герої. Вони, як духи. Тому маски у нас трошки страшні", — пояснила художниця.
На декорації та одяг нанесли автентичний гуцульський орнамент, якими раніше прикрашали ґражди.
Як сказав директор театру, спектакль стане хорошим завершенням ювілейного 50-го сезону. Прем'єра відбудеться 20 червня о 17:00.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
