Оновлену редакцію Стратегії розвитку Волині до 2027 року затвердили Волинська обласна рада спільно з Волинською облдержадміністрацією. Йдеться про основоположний документ розвитку регіону.
Які виклики постануть перед регіоном на наступні два роки, які сфери є пріоритетними для області, рівень безпекових заходів на кордоні з Білоруссю, економічний потенціал краю та іноземні інвестиції — про це та інше в програмі "Тема дня" на "Українському радіо.Луцьк" розповів голова Волинської обласної державної адміністрації Іван Рудницький.
— "Волинь зі стратегією 2026-2027". Депутати затвердили, адміністрація працювала. Що в пріоритетах у стратегії? На чому буде робитись акцент?
— Я вдячний всьому депутатському корпусу Волинської обласної ради, тому що вони одноголосно проголосували за зміни в "Стратегію Волині" і підтримали це рішення всі депутати з різних політичних партій. На сьогодні дійсно є хороша взаємодія, співпраця між обласною військовою адміністрацією, обласною радою, депутатським корпусом.
Отаке одне з тих рішень якраз це і показало. Ми внесли певні зміни, тому що є позиція уряду і міністерств, що має бути стратегія, має бути передбачено в перспективному інвестиційному портфелі кожного регіону чи кожної громади ті чи інші об'єкти.
Той напрямок має бути і в стратегії відмічений, а потім повинен затвердити саме вже суму коштів, яку ми передбачати будемо кожний рік — 2026-2028 — для того, щоб ті чи інші проєкти реалізовувалися. Зараз ми затверджуємо так званий ПІП — перспективний інвестиційний портфель області, і передбачаємо фінансування.
На наступний 2026 рік попередньо ми передбачили 144 мільйони гривень. Основні напрямки, куди б я хотів на наступний рік інвестувати і залучати кошти з державного бюджету. Це — медицина: покращення умов перебування пацієнта в лікарні, це ремонтні роботи пов'язані з приведенням в належний рівень відділення чи декілька відділень в тій чи іншій медичній установі.
Друге — це освіта. Це і придбання шкільних автобусів, і утеплення тих чи інших навчальних закладів, ремонтні роботи, пов'язані з перекриттям дахів і таке інше. І зрозуміло — це соціальна політика, тому що є ВПО і їх треба підтримувати, треба підтримувати також і ветеранів, і учасників бойових дій, і членів їх сімей в частині реабілітації, оздоровлення. У нас на Волині є два комунальних заклади обласної ради, які якраз ці послуги надають. Це основне, що ми відобразили в самій стратегії.
Попередньо будуть затверджені в перспективно-інвестиційному проєкті ці напрямки. Можливо, туди ще щось і додамо, але основне окреслив. 10% ми передбачаємо співфінансування з обласного бюджету. А решту, якщо ми цей проєкт захистимо в DREAMДержавна екосистема управління відновленням DREAM перед тим чи іншим міністерством, то решту буде фінансувати держава.
Кожна громада робить такі ж самі перспективні інвестиційні портфелі по своїх громадах. Зрозуміло, я зараз об'їжджаю там громади і відвідую якраз медичні установи. Коли там приїжджаю, спілкуюся із головою громади, я їх теж стимулюю, щоб все-таки вони медицину поставили собі як пріоритет.
Ті чи інші проєкти забивали в DREAM — загальнодержавну програму. І я їх буду теж захищати. Десь так рухаємося, але громади окремо приймають такі рішення. Ми в області — обласна рада і обласна військова адміністрація — вже такі рішення прийняли.
— В пріоритеті кордон, безпека. Як ви бачите — чи захищений кордон і чи закінчилися облаштування?
— У напрямок безпеки кордону з обласного бюджету кошти перераховувалися і в 23-му, і в 24-му році, і в 22-му році. По доповіді керівника відповідного прикордонного загону в нас на хорошому рівні організовано безпекові заходи на самому кордоні. Ми говоримо про кордон з Республікою Білорусь. Крім цього, в травні підрядні організації завершили всі роботи по будівництву ВОПівВзводний опорний пункт. Це певна ділянка місцевості, де взвод займає бойову позицію, створюючи систему вогню для кругової оборони, а також інженерні загородження для захисту позицій.. Всі ВОПи передані вже військовому формуванню, яка вже і надалі забезпечує їх і охорону, і при необхідності будуть їх використовувати, якщо це буде потрібно. Зараз вони вже є в них на балансі, вони їх забезпечують, тому в нас і це вже завершено.
Вважаю, що ці всі заходи, які нам необхідно було зробити, ми завершили. І держава профінансувала фактично 3 млрд грн на будівництво ВОПів. Зараз відповідні Сили безпеки і оборони несуть там службу. Ми готові до всіх викликів, які могли б бути.
Ідемо вперед і, продовжуючи підтримувати військових, військові частини, правоохоронні органи, я бачу для себе два пріоритети на наступний рік — напрямок медицини і напрямок освіти.
— Великі витрати і на облаштування кордону, і на допомогу військовим, і на реабілітацію, облаштування медичних закладів витрачається із обласного бюджету. Який він обласний бюджет в умовах війни? Знаю, що другий рік поспіль ми недотаційна область?
— Ми насправді вже дійсно два роки не є дотаційною областю. Якщо ми говоримо за 7 місяців, то перевиконання в обласному бюджеті близько 200 млн грн, а перевиконання бюджетів місцевих — 1,100 млрд грн. В загальному є перевиконання по області — 1,300 млрд грн.
Орієнтовна сума — десь 500 млн грн, що були скеровані на підтримку Сил безпеки і оборони. І прямими коштами, і деякі громади дещо закуповують. Фактично 35-40% — це підтримка якраз цього напрямку. Зрозуміло, що до цього долучився і обласний бюджет. Прийняті і профінансовані програми по реабілітації, оздоровленню учасників бойових дій, ветеранів, членів їх сімей. Це з обласного бюджету орієнтовно 10 млн профінансували. Туди долучилися і долучаються багато вже громад.
Крім цього, з обласного бюджету ми виплачуємо по 100 тисяч гривень сім'ям загиблих. Ми продовжуємо це робити, кошти виплачуються, черги немає. Стараємося за місяць отримати підтверджуючі документи і заяви, щоб тій чи іншій сім'ї перерахувати кошти.
Вдячний бізнесу, вдячний і департаменту економіки і профільному заступнику, тому що тільки в тісній взаємодії нам вдалося покращити показники в частині доходу бюджету. Волинь на сьогодні є в топі регіонів по приросту і розвитку економіки. Якщо не помиляюсь, розвиток економіки збільшився на 23%.
— Економічний потенціал — який він, звідки черпаємо?
— Як я це і розумів і в цьому переконався, багато підприємств, щоб отримати критичністьСтатус критично важливого підприємства надається суб'єктам господарювання, діяльність яких є ключовою для національної безпеки, економіки, забезпечення життєдіяльності населення та добробуту громадян, особливо в умовах воєнного стану. Щоб отримати цей статус, підприємство має відповідати певним критеріям, зокрема мати відсутність заборгованості зі сплати податків та ЄСВ, забезпечити середню заробітну плату працівників не нижче встановленого рівня (20 000 грн у 2025 році), а також відповідати галузевим або регіональним критеріям, які визначаються урядом та місцевими органами влади., почали платити 20 тисяч заробітну плату офіційно і сплачувати податки. ПДФО — це основне, що дало серйозний прорив як і в бюджет, так і в розвитку економіки. За два дні ми даємо критичність, тобто прибрали практично всю бюрократію. Проводяться щотижнево зустрічі з бізнесом, іде роз'яснювальна робота.
Я, спілкуючись зі своїми підлеглими і заступниками, завжди їм говорю: якщо ви бачите, що то чи інше підприємство почало робити щось не так, все-таки наберіть і попередьте, що ви там рухаєтеся не в правильному напрямку, що треба звернути на щось увагу, бо інакше ви втратите критичність.
Для чого я це роблю? Керівник чи власник підприємства може про це не знати. А це просто може бути технічна помилка бухгалтера чи там іншого фінансового керівника середньої ланки. Потім, якщо злітає критичність, пів року не може подаватися.
— Релоковані підприємства. Яка частина в сукупному доході?
— У нас невелика кількість релокованого бізнесу. За три роки мало хто на Волинь з'являвся, але радує інше: в нас серйозний бізнес відкрився і робочі місця збільшились. Радує те, що бізнес, який відкривається — це інвестори міжнародні, європейські, тобто це свідчить про довіру з їх боку як до Волині, так і в цілому до України, тому що вони продовжують інвестувати в нашу економіку, відкриваючи нові підприємства.
— Індустріальні парки. Чотири в області має бути?
— Є Ковель, Нововолинськ і Володимир, а уже зареєстрований індустріальний парк в Люблинецькій громаді і ніби у Вишнівській громаді. На сьогодні ще в Горохові планується і ще буде плануватися в Ківерцях.
— В якій перспективі вони можуть стати на повні колеса?
— В Ковелі є саме підприємство на території індустріального парку, яке займається певним видом діяльності. Крім цього, туди вже один інвестор зайшов. По Нововолинську там якісь йдуть судові тяжби, можливо вони вже і завершились. Там пов'язано з тим, що на території індустріального парку в одній із частин є ділянка, яка має приватну власність з іншої особи. І власники цього індустріального парка, вони якраз мають відповідні судові позови.
По Володимиру нічого не відбувається. Люблинецька громада — найбільші зараз молодці, бо вони ведуть комунікацію. Тут нам допомагає Рівненська обласна військова адміністрація в частині інвестора, тому що якраз їх цікавить територія індустріального парку, яка є в комунальній власності громад. Ми це запропонували, і вони зараз спілкуються з безпосереднім інвестором закордонним і розглядається індустріальний парк. Там вони мають на меті відкрити три різних види діяльності по деревопереробці, в тому числі виготовлення меблів. Це потужний такий іноземний інвестор, який це розглядає.
— Іноземні інвестиції входять в область? Все одно інвестори цікавляться областю?
— Цікавляться і інвестори областю, цікавляться і допомагають і наші представники великого бізнесу, бюджетоутворюючі підприємства, тому що краще від них промоутера немає. Тому що коли він своїм партнерам пропагує Волинь і дає свою і оцінку, і позицію, і слово, що влада буде сприяти, і заходи безпекові ми тут вживаємо на належному рівні.
Це найкраща рекомендація для будь-якого інвестора, коли такий же партнер йому рекомендує йти сюди. Обласна військова адміністрація, місцева влада — в цьому тільки сприяємо і максимально швидко все робимо для того, щоб створити умови для потенційного інвестора.
Спілкувалася Оксана Кривцун
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
