7 березня 2025 року виповнюється два роки з дня загибелі військовослужбовця, командира батальйону "Вовки да Вінчі" Дмитра Коцюбайла на позивний "Да Вінчі". Він перший в історії України доброволець, якому було присвоєно звання "Герой України" прижиттєво, у 26 років. У Києві на Аскольдовій могилі вшанували пам'ять полеглого воїна.
Про це з місця події повідомляє кореспондентка Суспільного.
На Аскольдовій могилі, біля місця поховання Дмитра Коцюбайла, зібрались його побратими з батальйону "Вовки Да Вінчі", друзі та небайдужі кияни.
"Щоразу, коли згадую брата, сльози на очах, бо ти розумієш, що ця втрата не тільки для нашої сім'ї, але й для нашої країни, й ти розумієш, що він міг би ще жити й багато чого зробити, але, на жаль, так склалося, що отакий короткий термін його життя. Брат, коли приїжджав у відпустку додому з фронту, завжди просив нас навчатися і здобувати освіту, за будь-яких обставин залишатися людьми й мати цінності, які будуть керувати нами", — сказала Ангеліна, сестра Дмитра.
Дмитро мав брата й чотирьох сестер. Він загинув 7 березня 2023 року у битві за Бахмут Донецької області. Тоді йому було лише 27 років, 9 з яких Дмитро провів на війні.
"Він був воїном, прожив життя воїна і загинув воїном", — сказала військова, медик, наречена Дмитра Коцюбайла Аліна Михайлова.
Командир батальйону "Вовки на Вінчі" Сергій Філімонов зачитав імена усіх загиблих захисників батальйону. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять Дмитра та полеглих 96 побратимів.
"Кожного з хлопців, яких комбат Філя називав, я знаю їх особисто. Це 96 чоловіків, яким ти складав аптечки...з якими ти міг десь пити каву, чай, розказувати історії. Кожне з цих імен має своє обличчя й історію", — зазначила Аліна Михайлова.
Серед тих, хто прийшов вшанувати пам'ять Дмитра, студентки Київської муніципальної академії музики імені Глієра. Як розповіли Суспільному, особисто Дмитра не знали, але у роковини його загибелі прийшли, аби віддати шану Герою.
"Наш козак. Це людина героїчна і приклад для усіх українців. І мабуть, Аскольдова могила — для нас це місце сили. Кожен, хто сюди приїжджатиме, надихається духом незламності й розуміє, скільки ці люди віддали за нашу свободу", — сказала дівчина.
Після панахиди біля могили Дмитра Коцюбайла відбулась присяга новачків батальйону.
"Дмитро Коцюбайло нами б дуже пишався", — сказав Сергій Філімонов.
Що відомо про Дмитра "Да Вінчі" Коцюбайла
Дмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянському, нині Бурштинської громади Івано-Франківської області. Освіту здобував у Бовшівській загальноосвітній школі та вчився на художника в Івано-Франківському професійному будівельному ліцеї.
На війні Дмитро з 18 років, туди потрапив одразу після Революції Гідності. У 2014 році отримав важке поранення в Пісках Донецької области, після одужання повернувся на фронт. До початку повномасштабного вторгнення був добровольцем, потім вступив у ЗСУ. Вісім років готувався сам та готував інших до "великої" війни.
"Спочатку наш підрозділ направили на запорізький напрямок, щоб не дати росіянам пройти до Запоріжжя і прорватися до Дніпра. Потім мене покликали у Київ, бо маю досвід роботи з артилерією. Коли російські війська почали рухатися на Бориспіль, ми нанесли якісне вогневе ураження, знищили понад 20 одиниць техніки та “Бук”, — розповідав Дмитро Суспільному у проєкті "Командири, до перемоги!".
Далі були дніпровський та херсонський напрямки, а згодом Луганщина: "Ми були у Лисичанську, Білогорівці, Золотому. А зараз воюємо за мою рідну Донеччину, мій другий дім". Ось що "Да Вінчі" казав про незалежність: "Це можливість говорити українською, носити шеврон та захищати свою країну".
30 листопада 2021 Дмитро Коцюбайло був відзначений званням Героя України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
У 2022 році отримав звання молодшого лейтенанта. "Да Вінчі" загинув 7 березня 2023 року на Бахмутському напрямку. Церемонія прощання із загиблим воїном відбулася у Києві 10 березня 2023 року. Його поховали на Аскольдовій могилі.
