У селі Катюжанка Димерської громади попрощалися з підполковником, командиром 206-го батальйону територіальної оборони ЗСУ, кіборгом із позивним "Біба" Віталієм Барановим. Він помер 8 жовтня під час виконання бойового завдання на Донеччині. Йому було 56 років.
Як повідомляє кореспондентка Суспільного, віддати шану комбату прийшли його односельчани, рідні, друзі і побратими. Похоронний кортеж з труною зустріли "живим коридором", стоячи навколішках.
Віталій Баранов був комбатом 90-ї окремої штурмової бригади, яка останньою виходила з Донецького аеропорту у січні 2015 року. Після демобілізації він займався громадською діяльністю, а від початку повномасштабного вторгнення Росії знову став на захист Батьківщини.
"Його сім'я перебувала тут (у Катюжанці — ред.) в окупації, дружина тут перебувала. Він, розуміючи це, пішов на захист своєї Батьківщини. Коли Київщина була звільнена, він вирішив для себе рухатися далі і доля привела його у 206 батальйон", — розповіла посестра "Біби" Анна.
За її словами, до 206-го батальйону Віталій Баранов прийшов у травні 2022 року спочатку начальником штабу. А у серпні він став комбатом.
"Без перебільшення, ми його називали батьком. Для командира він мав таку виразну рису — він дуже цінував своїх людей. У нас була дуже складана Бахмутська кампанія у лютому-березні 2023 року. Він збирав в командному пунктів командирів рот. Вони сиділи над картами, вони дивилися на лінії і він розумів, що за кожною лінією — життя людей. Він радився з цими командирами, як зробити найкраще так, щоб якомога менше людей постраждали від цього. Люди для нього завжди були в пріоритеті. Батальйону з ним ніколи не було страшно", — каже Анна.
У "Біби" було хворе серце і воно зупинилося під час виконання бойового завдання під Соледаром на Донеччині. І якби не війна, то Віталій Баранов міг прожити значно більше, сказала Анна.
"Його не вбив російський снаряд, але опосередковано це зробили вони (росіяни — ред.). Якби у нього було цивільне життя і він би займався громадською діяльністю, як він це робив в період між демобілізацією в 2015 році і до 2022 року, він би був живий. Людина постійно перебуває у війні, на передових позиціях, постійно з батальйоном, постійні наради, нерви, це шалена відповідальність і тут його серце, на жаль, не витримало", — розповіла посестра комбата "Біби".
Поховали Віталія Баранова на Катюжанському кладовищі.
Що відомо про Віталія Баранова
Комбат ЗСУ, учасник російсько-української війни Віталій Баранов народився 10 квітня 1967 року у місті Коростишів Житомирської області. В 1984 році поступив до Кам'янець-Подільського вищого військового інженерно-командного училища, яке закінчив в 1988 році.
З 1988 року по 2004 рік проходив службу в Збройних силах (командир інженерного взводу, роти, батальйону, заступник командира військової частини з озброєння).
У 2004 році звільнений в запас ЗС України.
У грудні 2013 року брав участь в подіях на Майдані. Після окупації Криму та вторгнення в Україну російських збройних сил добровільно пішов до ЗС України та став на захист Батьківщини.
У вересні 2014 року був мобілізований до 90-й окремого аеромобільно-десантного батальйону на посаду помічника командира батальйону з оперативного забезпечення. Батальйон виконував бойове завдання в Донецькому аеропорту та околиці Донецька: Опитне, Водяне, Піски. З 22 січня 2015 року очолив командування батальйоном, у вересні його демобілізували.
З серпня 2022 року командував 206-им Окремим батальйоном Територіальної Оборони ЗСУ.
За мужність на полі бою нагороджений орденами Богдана Хмельницького III і ІІ ступенів (2015-16 рр.).
