У середу, 21 червня, Голосіївський районний суд Києва обиратиме запобіжний захід директору Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Роману Ткачуку. Сьогодні слідчі Нацполіції вручили йому підозру у неналежному виконанні службових обов'язків. У прокуратурі пояснили, що йдеться про питання фонду захисних споруд Києва і розслідування випадку загибелі людей біля укриття в Деснянському районі.
Як повідомляє пресслужба КМДА, підозру Роману Ткачуку правоохоронці вручили на робочому місці. У відомстві зазначили, що Ткачук і Департамент муніципальної безпеки співпрацює зі слідством та надає доступ до запитуваної наявної документації.
У прокуратурі уточнили, що директору Департаменту муніципальної безпеки КМДА вручили підозру за ч. 2 ст. 367 КК України. За цією статтею передбачене покарання — від двох до п'яти років позбавлення волі.
Як розповів Суспільному керівник Деснянської окружної прокуратури Києва Антон Єфімов, сторона обвинувачення проситиме для Ткачука запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
"Особа, яка раніше не притягалася до кримінальної відповідальності, вчинила вперше правопорушення, за яке передбачено кримінальне покарання до 5 років позбавлення волі, до неї не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тому у даному випадку найсуворішим запобіжним заходом, який буде гарантувати гідну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування слідчим за погодження з прокуратурою було обрано саме цілодобовий домашній арешт", — сказав Єфімов.
За даними слідства, підозрюваний несе персональну відповідальність за результати роботи структурного підрозділу, який він очолює. Як вважають у прокуратурі, Ткачук під час перебування на посаді не визначив реальні потреби фонду захисних споруд у столиці. Через це із 4655 укриттів лише 3041 об’єкт виявився придатним для використання. Решта — непридатні чи обмежено придатні.
Крім того, підозрюваний не вжив жодних заходів реагування на наказ Департаменту освіти і науки КМДА від 31.08.2022, на підставі якого до захисних споруд у закладах освіти під час повітряних тривог не допускали людей, які не є учнями чи працівниками таких закладів.
Також у прокуратурі зазначили, що директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА дав вказівку підлеглим працівникам створити в мережі Інтернет мапу укриттів Києва та наповнити її інформацією. Кияни, керуючись цією мапою, після оповіщення про тривогу вирушали за адресами, де укриттів не існувало або вони були зачинені чи не придатні для використання, чим наражали себе на небезпеку.
"Понад 400 звернень надійшло з початку військової агресії РФ на адресу цього Департаменту, що адреси укриттів не відповідають фактичному розташуванню цих укриттів. Вони всі були проігноровані", — розповів Антон Єфімов.
Щодо укриття у поліклініці Деснянського району, де 1 червня загинули люди, слідство з'ясувало, що вказане сховище є фактично єдиною захисною спорудою у цьому мікрорайоні. Решта найпростіших укриттів, нанесених на мапу укриттів Києва поруч з будинками загиблих та травмованих, станом на 1 червня 2023 року були відсутні або зачинені, поінформували у прокуратурі.
Що відомо про перевірки укриттів у Києві
Уночі 1 червня Росія завдала ракетного удару по Києву. Внаслідок цього у Деснянському районі столиці загинули три людини: 9-річна дівчинка, її 34-річна мама і 33-річна жінка. Чоловік однієї з загиблих та жителі району стверджують, що укриття, де хотіли сховатися від обстрілу люди, було зачинене.
Правоохоронці затримали трьох посадовців та охоронця медзакладу у справі про закрите укриття у Києві. Згодом їм оголосили підозри.
За дорученням Президента Володимира Зеленського 3-го червня стартувала комісія щодо перевірки укриттів у столиці. Вона оцінювала доступність та базові параметри.
Спеціальна комісія щодо перевірки стану і доступності укриттів Києва 10 червня закінчила перевірку всіх 4655 сховищ. За підрахунками, 15% укриттів придатні без зауважень, повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.
Водночас перевірка засвідчила, що понад третина укриттів у Києві непридатні для використання, вільний доступ мають 2/3 сховищ.
У Київській міській прокуратурі повідомили, що правоохоронці розслідують можливе розкрадання грошей, які були виділені на ремонт укриттів у столиці.
