У Києві попрощалися з молодшим сержантом 67 Окремої механізованої бригади, бійцем ДУК "Правий сектор" Віктором Панаском. На фронті він воював із позивним "Іранець". Загинув 6 травня у бою під Бахмутом. Віддати останню шану воїну прийшли близько двох сотень людей, повідомляє кореспондентка Суспільного Дарина Коломієць.
Заупокійну службу за Віктором Панаском 10 травня відправили у Михайлівському Золотоверхому соборі. Пізніше відбулося прощання на Майдані Незалежності.
Віктор Панаско — офіцер Всеукраїнської організації "Тризуб" ім. С. Бандери (командир Чернігівського обласного загону), сотник Майдану, боєць Добровольчого Українського Корпусу "Правий Сектор". Був учасником першого бою "Правого сектору" під Словʼянськом у квітні 2014 року.
"Саме тут, на Майдані, Віктор Панаско у 2013 році почав свій бойовий шлях", — розповіла Суспільному "Подруга" Дана — заступниця командира 67-ї ОМБР з морально-психологічного забезпечення. Вона товаришувала з загиблим з 2013 року.
За її словами, Віктор спочатку був учасником Революції Гідності. Навесні 2014-го одразу поповнив лави Українського Добровольчого Корпусу "Правий сектор" і поїхав на схід захищати Україну. "Був довгий шлях репресій, на нього фабрикувалися справи. Акції "Свободу Іранцю" були щодо нього", — пригадує Дана.
Після участі в АТО Віктор Панаско потрапив за ґрати через те, що захищав дружину від нетверезого нападника. Той помер від ножового поранення. Через перевищення необхідної самооборони Панаско отримав 15 років ув’язнення.
Як розповіла Дана, 24 лютого 2022 року Панаско за амністією президента звільнився з ув’язнення і одразу прибув на фронт для захисту України, навіть не встигнувши побачити рідних. Відтоді взяв участь у великій кількості бойових дій, військових операцій.
"Віктор мав усі чесноти лицаря сьогодення, його життям був "Правий сектор", — згадує вона. За словами подруги, серед бійців, напевно, немає людини, котра б з ним конфліктувала чи ворогувала. "Для всіх нас це дуже болюча втрата, яка мотивує нас бити окупанта ще лютіше", — сказала заступниця командира з МПЗ.
"Іранець" — є легендою "Правого сектору", — вважає голова Громадської організації "Родина Героїв Небесної сотні" Юрій Аксенов, який прийшов віддати бійцю останню шану. Хоч особисто з Панаском вони не були знайомі, Юрій називає Віктора прикладом для наслідування багатьом хлопцям у тому, як відстоювати свою державу і свою родину.
"Віктор радів життю, робив усе для людей і все для України. До останнього… Загинув, як герой — у бою, як і він хотів". Так згадує про свого командира боєць Олександр.
Інший бойовий побратим Віталій Прийменко розповів Суспільному, що був знайомий із Панаском з часів формування добровольчого підрозділу, з перших боїв. За його словами, сотник Майдану від початку війни був на передовій. "Вірний до кінця…чудовий воїн, який все своє життя боровся за Україну і поклав за неї життя. Шкода, що гинуть кращі..." — сказав військовий.
6 травня у бою під Бахмутом на Донеччині Віктор Панаско отримав смертельне поранення. Йому було 33 роки. Поховали бійця на Лісовому цвинтарі в Києві.
