Перейти до основного змісту
Не викликало дискусій. Як відбувся перший етап дерусифікації Києва

Не викликало дискусій. Як відбувся перший етап дерусифікації Києва

Ексклюзивно
Не викликало дискусій. Як відбувся перший етап дерусифікації Києва
. Колаж: Суспільне

25 серпня Київрада розпочала процес дерусифікації міських об'єктів. На засіданні депутати більшістю голосів підтримали 95 проєктів рішень щодо перейменування вулиць, провулків та площ, назви яких пов'язані з Російською Федерацією та її сателітами.

Загалом планується перейменувати понад 300 столичних вулиць за результатами голосування у застосунку "Київ Цифровий" та за пропозиціями експертів.

"Це важливий крок до того, щоб зменшити брехливі маніпуляції і вплив російського агресора на трактування нашої історії", — прокоментував дерусифікацію у Telegram мер Києва Віталій Кличко.

Як відбувалося голосування за перейменування першої сотні вулиць, чому у Києві досі не з'явилася вулиця Ратушного і коли завершиться дерусифікація топонімічних об'єктів Києва дізнавалося Суспільне.

Як відбувалося голосування

Загалом 25 серпня під час засідання Київради депутати проголосували за 95 проєктів рішення щодо перейменування 102 топонімічних об'єктів столиці. Насправді перейменувати планувалося близько 140 вулиць, провулків, площ, проспектів. Але частину із них зняли з розгляду для подальшої дискусії.

"Дискусій не було. Ми голосували за першу половину вулиць, там де немає зовсім ніяких зауважень щодо назв. Якщо були якість питання у фракціях в окремих депутатів, зауваження, то ми просто не включали у порядок денний і вчора ми прийняли ті, у яких в депутатів є однозначна позиція", — розповіла Суспільному депутатка Київради від фракції "Слуга народу", заступниця голови постійної комісії з питань цифрової трансформації та адміністративних послуг Ксенія Семенова.

Які вулиці перейменували

Повний перелік топонімічних об'єктів Києва, які 25 серпня перейменувала Київрада, опублікував член Київської комісії з питань найменувань Павло Островський.

Зокрема, відтепер вулиця Генерала Жмаченка називатиметься Князя Романа Мстиславича, площу Тульську перейменовано на Героїв УПА, вулиця Бударіна стала Українського відродження, а Карла Маркса — Гуцульською, вулиця Пітерська зватиметься Лондонською, а Ростовська стане Луцькою.

"Серед таких знакових об'єктів (перейменування — ред. ) — це один з найбільших проспектів України, це — проспект Маяковського. Вчора його було перейменовано на проспект Червоної калини — символу України, який вже відомий в усьому світі. Це також і вулиця Маршала Малиновського, яку перейменовано на вулицю Героїв полку "Азов". Теж багато таких вулиць, яким повернуто назви історичних місцевостей. Наприклад, Вовча гора — є така місцевість у Києві — і повернули вулицю Вовчогірська (замість вул. Ставропольської — ред.) і провулок Вовчогірський (замість пров. Ставропольського — ред.). Тобто є такі сплави до київської багатовікової історії", — розповів Суспільному Павло Островський.

Чому досі немає вулиці Романа Ратушного

25 серпня депутати Київради не розглянули перейменування вулиці Волгоградської у Солом'янському районі на честь загиблого на війні активіста Романа Ратушного. Це сталося тому, що секретаріат Київради не підготував відповідний проєкт рішення, пояснила депутатка Ксенія Семенова.

"Дуже вчора обурило і депутатський корпус і громадськість, що секретаріат не підготував проєкт про перейменування Волгоградської на Ратушного, тому що дуже громада очікувала цього рішення, але треба всіх заспокоїти. Це не через те, що ми не хочемо перейменовувати, а це просто недопрацювання секретаріату, не зрозуміли вони, що це треба поставити в пріоритет", — сказала Ксенія Семенова.

"Вчора виносилися на сесію питання, які по часу потребували мінімальних витрат на підготовку, бо по них не потрібно було згоди родичів. По інших питаннях законодавство зобов'язує отримувати згоду родичів. Наскільки я знаю, згода (на перейменування вулиці Волгоградської — ред.) родичів Романа Ратушного вже є і це питання буде винесено на наступну сесію. По цьому питанню якраз є повна підтримка сесійної зали", — додав Павло Островський.

Чому ще не перейменували вулицю Московську та бульвар Дружби народів

За словами члена Київської комісії з питань найменувань Павла Островського, щодо варіантів перейменування вулиці Московської серед депутатів тривають дискусії. Він нагадав, що за результатами рейтингового голосування у застосунку "Київ Цифровий" та за пропозицією експертної комісії, вулиця Московська повинна бути перейменована на Князів Острозьких.

"Я думаю, що це дуже вдалий варіант для цієї вулиці, але поки немає проєкту рішення, я не бачив і поки не можу сказати, між якими ще альтернативними варіантами йде дискусія. Тому зараз кияни запустили петицію, щоб якомога швидше винести це питання щодо перейменування Московської на розгляд Київради", — сказав Павло Островський.

Депутатка Ксенія Семенова розповіла, що сама підтримує ідею перейменування Московської на Князів Острозьких, і серед депутатів навряд чи обговорюють інші варіанти для цієї вулиці.

"Щодо Московської, не чула, що є інші варіанти перейменування цієї вулиці. Вчора не було цієї вулиці, тому що не весь пакет ми приймали, не весь пакет проєктів рішень підготували нам на голосування", — сказала Семенова.

А що ж до перейменування бульвару Дружби народів та бульвар Миколи Міхновського, то це питання обговорюється вже протягом п'яти років. Відповідний проєкт рішення був підготовлений ще у 2017 році.

"Це людина (Микола Міхновський — ред.), яка є ідеологом державної самостійності України, засновником українського війська і людина, яка була за самостійність України ще задовго, як це стало мейнстримом. Це дуже знакове перейменування, тому, сподіваюся, що Київрада на одному з наступних засідань розгляне це питання, тим більше є потужна підтримка військових, Міноборони підтримує, Київський військовий ліцей імені Богуна підтримує. Я не думаю, що тут можуть бути ще якісь дискусії, бо це давно на часі рішення", — наголосив Павло Островський.

Коли завершиться дерусифікація топонімічних об'єктів Києва

Дерусифікацію вулиць, провулків та площ, які пов'язані з Росією та її сателітами, планується завершити до кінця вересня. Найімовірніше, депутати Київради голосуватимуть пакетами протягом двох засідань, повідомила Ксенія Семенова.

Загалом ще залишилося близько 250 перейменувань і йдеться, не лише про ті, за які кияни голосували у застосунку "Київ Цифровий".

"Тобто ще близько 200 — це такі, що в "Києві Цифровому" пройшли громадські обговорення, а також це старі проєкти рішення, як-то Дружби народів, Героїв Сталінграду, вулиця Семашка. Це і повернення історичних київських назв і назв історичних місцевостей Києва. По них окреме має бути рішення і це 35 вулиць, якщо не помиляюсь", — додав член Київської комісії з питань найменувань.

Що відомо

  • Наприкінці квітня Київська міська рада почала приймати пропозиції щодо перейменування міських об'єктів, які мають назви, пов'язані з Росією та Білоруссю. У запропонованому списку 279 пунктів, зокрема вулиці, провулки, алеї, шосе, проспекти та станції метрополітену.
  • У застосунку "Київ Цифровий" 15 червня розпочалось електронне голосування за перейменування вулиць столиці, які носять назви, пов’язані з Росією та Білоруссю.
  • 19 червня у додатку "Київ цифровий" закінчилося голосування за перейменування вулиць Києва, міських об'єктів, історичних пам'яток. Понад 6,5 мільйонів киян взяли участь, щоб обрали нові, українські, назви.
  • Майже 30 тисяч людей проголосували за перейменування київської вулиці на честь загиблого на війні громадського активіста Романа Ратушного.

Читайте також

"Задача не в тому, щоб помститися минулому": експертка Мінкульту прокоментувала дерусифікацію у Києві

У Мінкульті назвали десятьох росіян, імена яких потрібно прибрати з топонімів

Топ дня

Вибір редакції

На початок