Впритул до Ірпеня, під Києвом, російська армія підійшла 27 лютого. Однак окупувати місто вдалося тільки на 30 відсотків. Бої точилися до кінця березня. Ірпінь обороняли ЗСУ та створена незадовго до того місцева Тероборона. 25 березня Володимир Зеленський удостоїв Ірпінь почесним званням "Місто-герой України". Більше про те, як боролися з окупантами, яку роль відіграв Ірпінь в обороні столиці та як відновлюватимуть житло — в інтерв'ю міського голови Олександра Маркушина.
Чому ви вирішили зустрітися саме тут, біля торгового центру "Жираф"?
Це в нас була позиція — ми називали її "Жираф", бо це в’їзд з Бучі в Ірпінь. Перший наступ росіян був саме тут. І саме тут вони не пройшли в місто.
"37 хлопців з територіальної оборони, наших героїв, на жаль, загинуло".
Ірпінь був частково окупований — на 30%, а решту ми тримали. Саме тут був перший бій. Пам'ятаю, о шостій ранку заходили колони з Бучі — розслаблено, їхні солдати сиділи на БМП, десь поруч йшли. Ми їх трохи підпустили, і в першому ж бою хлопці спалили їхню першу БМП, відсікли піхоту. І росіяни відступили.
"Дитяча іграшка замінована. Дитяча кружка, а всередині — граната. Міни на дитячому майданчику. Це не солдати — це варвари".
Наскільки зруйноване місто і яка його частина придатна до відновлення?
На жаль, Ірпінь заплатив велику ціну. Зруйновано більше 50% міста. Садочки, школи, дитяча спортивна школа, будинок культури, приватний сектор, багатоповерхові будівлі. Ми намагаємося швидко пройти експертизу — продивитися, які будівлі підлягають ремонту, а які — знесенню. Далі вже будемо вирішувати, як і що будемо відбудовувати.
"Якщо взяти 15 будинків мікрорайону — 10 з них знищені, згоріли. Бачите, скільки на асфальті прильотів від мін".
Скільки в Ірпені було загиблих і вбитих росіянами?
300 цивільних, 37 хлопців з територіальної оборони — наших героїв, на жаль, загинуло. Я вважаю, в Ірпені дуже великі втрати, але нашій команді вдалося зробити найголовніше — ми евакуювали 95% міста.
Скільки людей вже повернулося?
Приблизно 40% . Це багато. Але на сьогодні в місті на 100% відновлене водопостачання, окрім, звичайно, зруйнованих будинків. На 95% — електрика. Газопостачання відновлене на 50% і до кінця місяця вони планують повністю його відновити. Є сполучення між Києвом та Ірпенем. Від завтра запускаємо маршрутку Ірпінь-Гостомель.
На 100% пройдено поверхневе розмінування міста. Люди повертаються — багато дзвінків: у квартирі снаряд або залишки. У нас при ТрО є група розмінування і вона виїжджає дуже швидко. Ще в цьому сенсі небезпечно в лісах біля міста, але в парках, будинках вже безпечно.
Більше того, в лісі є окопи, де були росіяни. Там може бути заміновано. Ми вже на тій території, яка була окупована, знаходили "подарунки". Дитяча іграшка замінована. Дитяча кружка, а всередині — граната. Міни на дитячому майданчику. Тобто це не солдати — це варвари. Дитя ж візьме і підірветься. Але це вони навмисно роблять. Я вважаю, що це злочини над людством.
Яка ситуація з бізнесом? Як працюють магазини, кав'ярні, заклади надання послуг?
Декілька ресторанів уже відкрилося, кав'ярні. Декілька відділень банку, великі магазини. Відчиняється найбільший магазин продуктів. Уся сітка супермаркетів вже відкрита. Потихеньку повертається бізнес. Кожного дня вони запитують, чи можна повертатися і відкривати той чи інший напрямок. Звичайно, що і держава, і місто буде давати пільги нашому бізнесу, бо ми розуміємо, що треба відбудовуватися.
Які є програми з відновлення житла?
Є програма Київської обласної військової адміністрації. Виділено 400 млн гривень на заміну вікон, покрівель і дверей. Ми на неї вже подали близько тисячі будинків. Зараз перевіряють кошториси і виділяють кошти. Далі — основне. Це те житло, яке не підлягає ремонту. Його треба демонтовувати і будувати нове. Працює десять підрядних організацій, які визначають, чи придатний будинок для життя, чи ні. Ті, які ні, — на демонтаж.
Читайте також: "Якось вони це все роблять — із задоволенням" — звільнений з полону староста на Херсонщині про катування й допити
Зараз обговорюємо з Офісом президента будівництво соціального житла — 50 тис. квадратних метрів. Дякуємо Київській обласній раді, вони передали в наше користування земельну ділянку. Є дозвіл на розробку детального плану, аби там будувати 5-поверхові будинки. І переселяти тих мешканців, які втратили житло. Фінансування буде державним.
Скільки сімей можна буде там заселити?
Десь 3-3,5 тисячі людей. Більш того, планується і купівля квартир, які будуть в Ірпені, Гостомелі, Бучі, у Броварах. І туди так само будемо переселяти наших мешканців. Плануємо вже в кінці року.
Далі ми вирушаємо до мікрорайону Липки на межі Ірпеня. Саме там зноситимуть зруйновані будинки.
Тут був потужний бій. Вони стріляли з "Градів", з танків, мінометів, гранатометів. Я пам'ятаю ці дні, це було пекло. Якщо взяти 15 будинків цього мікрорайону — 10 з них повністю знищені, згоріли. Ви бачите, скільки на асфальті прильотів від мін. Жах був тут.
Скільки багатоквартирних і скільки приватних будинків знесуть? І скільки на це піде часу?
Є 17 багатоквартирних будинків, які будуть знесені. І ще 25 будинків у експертизах. Вони теж, можливо, підлягають демонтажу. А приватних десь аж до двох тисяч, може, й більше, постраждало. Повністю зруйновано або частково.
Щодо того, скільки треба часу — буде окремий проєкт по демонтажу. Методом підриву або розбірки. якщо будуть гроші, повністю демонтувати і збудувати — це півтора року.
Де берете кошти?
Міста-побратими підставили нам плече й, по-перше, допомогли розселити наших мешканців. Жінки з дітьми поїхали. Вони там живуть безкоштовно, їх годують. Є всяка допомога. А по-друге, я прошу кожне місто-побратима взяти точково — один відбудовує будинок культури, інший — садочок, хтось — школи. Це буде суттєва допомога і ми швидко відбудуємо місто. Бо розуміємо, що 1 вересня ми повинні почати навчальний процес і максимально закінчити всі роботи. А кожен садочок, кожна школа частково знищена.
Окрім житла, яку допомогу сьогодні отримують люди, які повернулися?
Тих, кому немає де жити, розселяємо в таборах. Залізна дорога дала потяг — будемо розселяти і там. Так само зараз будемо будувати модульне містечко. У кого немає їжі, годуємо. На базі 17 школи щодня годуємо 4 тисячі людей. Даємо продуктові набори. Чим можемо — допомагаємо.
Тероборона вашого міста брала участь не тільки в боях в Ірпені, але й на околицях і в прилеглих містах. Наприклад, у селищі Гостомель. Самі хлопці наскільки були готові?
Ми до тероборони і захисту міста поставилися відповідально. Я пам'ятаю, близько шостої години мене будять і кажуть: "Почалася війна, що нам робити?". Ми почали продзвонювати всіх хлопців, які були в АТО, всіх військових пенсіонерів, які служили у спецпідрозділах. І найголовніше — почали робити рубежі оборони. Бо розуміли, що йде вторгенння, але ще всі не усвідомлювали, що воно може бути таким повномасштабним. У нас була вся комунальна техніка. Ми почали робити бліндажі та окопи. Паралельно з лінією оборони робили евакуацію.
"В нас тероборона — це бойова одиниця. Вони довели це діями. Воювали на рівні зі спецпідрозділами. Я дуже ними пишаюся".
Ось тут, до речі, не менш легендарне місце. В’їзд із Гостомеля. У нас тут був блокпост, лінія оборони "Караван Гала". Вони тут два тижні намагалися пройти. Два тижні запеклих боїв. Але самий жах і пекло — останні три дні. Вони обстрілювали нас з усього, що в них було. Приватний сектор дотла знищений.
Вони розпочали наступ одразу з трьох напрямків. На двох ми їх зупинили. А на одному їм вдалося на 500-600 метрів пройти в місто. До них із Гостомеля йшло підкріплення — дві колони. Але тоді наша артилерія їх знищила, хоча їхні сили переважали у 8-10 разів. І тоді наше командування прийняло рішення контратакувати.
Що зараз роблять бійці та бійчині Тероборони в Ірпені?
Виконують поставлене завдання — удосконалюють укріплення біля міста. Щотижня у нас три дні навчання — надання медичної допомоги, зачистка будинків. Фізичні вправи. І найголовніше — стрільба. Це важливо, бо люди втрачають навички, а в нас тероборона — це бойова одиниця. Вони довели це не словами, а діями. Вони воювали на рівні зі спецпідрозділами. Я дуже ними пишаюся.
