У Києві проведуть громадські обговорення проєкту пам'ятника Івану Мазепі, який планують встановити у центрі столиці.
Про це йшлося на нараді, яку 3 липня провели в Офісі президента.
Як повідомляється на сайті Офісу президента, учасники обговорили пропозиції та ідеї щодо облаштування громадського простору й інфраструктури, які мають відповідати історичній ролі Івана Мазепи. Пам'ятник гетьману планують встановити на початку бульвару Тараса Шевченка в центрі столиці.
"Домовилися розробити план проведення архітектурного конкурсу проектів, громадських слухань та круглих столів, присвячених встановленню пам'ятника Івана Мазепі. Кабінет міністрів має прийняти постанову, яка має можливість провести обговорення разом із Національною спільнотою архітекторів та оголосити конкурс проєктів. Верховна Рада, уряд, Офіс Президента й місцева влада спільно опрацьовують усі організаційно-технічні питання", — йдеться у повідомленні.
28 червня у День Конституції президент Володимир Зеленський заявив, що у Києві мають встановити пам'ятник гетьману Івану Мазепі — на розі бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, де колись стояв пам'ятник Леніну, який у 2013 році демонтували учасники Революції Гідності.
Натомість столична влада планувала на тому місці облаштувати фонтан і сторити безбар'єрне середовище, нові пішохідні зв’язки, озеленити та оновити інфраструктуру.
За даними голови ГО "Рада з урбаністики Києва", вартість проєкту становить 51,9 млн грн, а профінансувати його має фармацевтична компанія Farmak.
Проєкт викликав дискусії через відсутність відкритого архітектурного конкурсу та громадських обговорень. Крім фонтану, на площі планують облаштувати безбар’єрні переходи, пандуси та оновити елементи благоустрою.
Що відомо про Івана Мазепу та чому на нього наклали анафему
Іван Мазепа — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704–1709). Князь Священної Римської імперії (1707—1709).
Іван Мазпа був гетьманом української автономії під владою Російської імперії у часи правління російського ще царя Петра I.
Під час Північної війни Московського царства зі Шведською імперією довгий час підтримував росіян. Проте 1708 року став на бік шведів. Після поразки останніх під Полтавою був вимушений переселитися до Молдовського князівства.
Тоді наказом Петра I було знищено його столицю Батурин, а самого Мазепу відлучили від церкви. Понад два століття в усіх церквах Російської імперії щорічно в першу неділю великого посту проголошували анафему.
Досі Російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату анафему не зняли, навіть попри прохання керівництва України.
У вересні 2018 року Вселенський патріархат після надання автокефалії Українській православній церкві повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, яка була накладена на Мазепу.
Константинопольська православна церква наполягає на тому, що гетьман помер як вірянин Вселенського патріархату: "В еміграції в м. Бендери Іван Мазепа вільно сповідався у православних священників Вселенського патріархату. Саме вони напутствували його на смертному одрі й відпустили від гріхів, а потім і відспівували".
Крім того, ще у 1918 році у Софійському соборі єпископ Назарій з дозволу митрополита Київського і Галицького Антонія відслужив панахиду за гетьманом Іваном Мазепою.
У 2023 році вперше в історії Києво-Печерської Лаври провели панахиду за її меценатом — гетьманом Іваном Мазепою.
