Кіровоградська область втратила на війні трьох захисників. 4 березня у Новоукраїнській громаді прощалися з Миколою Лукашуком, Петрівській — Андрієм Перміновим, Світловодській — Романом Вічевим.
Микола Лукашук
За інформацією Новоукраїнської міської ради в Facebook, Микола Лукашук народився 16 серпня 1974 року у місті Новоукраїнка. Навчався у місцевій школі №3 і місцевому ПТУ №40. Мав спеціальність тракториста-машиніста сільського господарства й працював у місцевому аграрному підприємстві.
З 1992 року проходив строкову військову службу в лавах української армії й того самого року одружився. У 1996 році народилася Дарина, у 2012 — Єсенія.
Окрім поля, Микола Лукашук також працював на будівництві. Зводив житло в містах України. Після початку повномасштабної війни, у березні 2022 року, пішов на фронт добровольцем.
У складі 71 єгерської бригади воював в Авдіївці, Куп’янську та інших гарячих точках Донеччини й Харківщини. Під час одного з боїв отримав опіково-осколкові поранення. Помер 19 лютого 2025 року. У захисника залишилися мама, дружина й дві доньки.
Андрій Пермінов
У Петрівській громаді попрощалися з Андрієм Перміновим, повідомили на Facebook-сторінці селищної ради. Захисник народився 7 липня 1996 року. Усе життя жив у селі Братське. У 2013 році закінчив школу в селі Луганка. У 2014 році здобув спеціальність слюсаря з ремонту машин й водія.
Андрій мав інвалідність з дитинства і, попри це, з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. На передовій був гранатометником. З 22 березня 2023 року вважався зниклим безвісти поблизу села Богданівка Бахмутського району на Донеччині. Його смерть підтвердила ДНК-експертиза.
Поховали Андрія на Алеї Слави центрального кладовища селища Петрове.
Роман Вічев
Світловодська громада втратила Романа Вічева. Як повідомили на Facebook-сторінці міської громади, захисник 1995 року народження. З 2016 по 2019 рік Роман служив у зоні АТО за контрактом.
У вересні 2022 року його призвали на військову службу. Захисник був молодшим сержантом, командиром міномета. Побратими знали його за позивним "Грім". Військовий мав відзнаку "За хоробрість у бою".
24 лютого 2025 року Роман Вічев загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Нікольське на Донеччині.
У Романа Вічева залишилися дружина, п’ятирічний син, мама, батько й троє братів.
