11 лютого відзначають Міжнародний день жінок і дівчат у науці, запроваджений Резолюцією Організації Об'єднаних Націй у 2015 році. За інформацією директорки Кіровоградського департаменту освіти Ельзи Лещенко, в області працюють 669 жінок-науковців, 644 з них — у закладах вищої освіти, 25 — у закладах фахової передвищої освіти.
Кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри природничих наук Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка Марія Боброва в етері Українського радіо Кропивницького розповіла про гендерний аспект в науці, наскільки складно бути науковицею та що потрібно, аби заохотити молодь займатися науковою роботою, а 11-класниця Поліна Кондратенко — про своє захоплення фізикою та астрономією.
Чому вирішила присвятити себе науці? (далі — пряма мова)
Без наукової роботи ти не будеш класним викладачем. Ти маєш наводити особистий приклад, вести за собою. І коли ти розумієш, що студенти цікавляться, йдуть за тобою — це круто.
Розпочалося все зі школи. Мене цікавили олімпіади з хімії та біології. Тому що хлопців було багато, а дівчат мало. Дівчата йшли співати, танцювати, а екологічна ніша була не зайнята. Я — біолог. Моя галузь дослідження — це живі організми, це свій організм, це навколишнє середовище. Тому кожен з нас дослідник, але далі це переросло у професійну діяльність.
Наскільки складно бути науковицею?
Складно, тому що треба весь час бути в системі, знати новинки. Наука не стоїть на місці, вона швидкими темпами розвивається. Ти маєш весь час читати, бути на конференціях. Якщо ти лише читаєш і не береш участь в дискусіях, обговореннях, то не знаєш, чи відбулись якісь зміни. Якщо ти хочеш професійного або саморозвитку, то ти весь час маєш працювати, досліджувати, читати, оновлювати, обмінюватися інформацією.
Складність — у необхідності впорядкувати час. Тому що, з одного боку, це можна сприймати як якесь дивне хобі. А тут ти поєднуєш це з професійною роботою. І окрім часу, ще має бути самодисципліна. Інколи буває досліджуєш якусь тему, а вона не йде, складна. І ти вже зробив якісь результати, а потім дивишся, а це вже хтось зробив давним-давно. І ти розпочинаєш з самого початку, тому що це не твоє відкриття, і навіть це не відкриття, а ти просто дійшов до того самого висновку. Так, є гордість за себе, але результативність — нуль. От тоді вже по-іншому до цього всього підходиш.
Щодо гендерного аспекту в науці, чи відчуваєте нерівність?
Ні, абсолютна рівність. Хоча, коли зі студентами працюємо, то ми в кожній дисципліні вивчаємо історію цієї дисципліни або видатних вчених. І я сама доходжу до висновку, що більшість — це чоловіки. Жінок мало в науці, або не такі масштабні їхні досягнення.
Що потрібно, аби заохотити молодь займатися науковою роботою і які напрямки їх цікавлять?
Молоді потрібно, щоб все було одразу і щоб терміново практично впроваджувалося, або, щоб вони одразу бачили результати. У них немає витримки. Інколи це обґрунтовано, але інколи їх важко переконати почекати трошки, попрацювати більше аби був результат. Заохотити можна особистим прикладом, або наводити такі приклади, які вони самі можуть спостерігати. Суха теорія нікого не цікавить. Наприклад, мікробіологія: я можу їм розповідати про бактерій довго і нудно, вони будуть удавати, що мене слухають. Але, якщо у нас лабораторні роботи, вони обов'язково мають прийти і відпрацювати. Я їм кажу: "Завтра ми досліджуємо мікрофлору ротової порожнини. Ви до мене приходите і не чистите зуби, берете з собою зубочистку і ми досліджуємо, що у вас там в ротовій порожнині живе. Зробимо мазок і під мікроскопом будемо спостерігати, що там є". От, тоді вони прибігають. Або, наприклад, робимо змив з рук, або з телефона, з грошей. Вони від цього в захваті. Вони потім ідуть за тобою і такі буває ідеї понакидують на наукові дослідження, на які ти не звертав увагу.
Працюємо з криміналістичним центром, приходимо до них на екскурсію. Наприклад, молекулярно-генетична експертиза (ДНК). Я можу про неї розповідати, студенти будуть слухати, але коли вони приходять і бачать етапи цього дослідження, або коли їм розповідає професіонал, часто це наш випускник, і ти бачиш, до якого рівня він доріс. Студенти бачать, що в умовах війни затребувана ця експертиза, й вони вірять в те, що їхня професія потрібна.
Наші випускники — біологи, хіміки — працюють практично в усіх лабораторіях міста та області.
В яких конкурсах берете участь разом зі своїми студентами та з якими розробками?
Торік ми успішно представили Кропивницький на рівні України в трьох конкурсах. У двох другі місце взяли. На конкурсі Завтра.ua наша студентка стала фіналісткою. Нині отримує стипендію. Брали участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з екології, біотехнології, біохімії.

За останні п’ять років Марія Боброва має 111 наукових праць, серед яких три статті у закордонних виданнях, включених до наукометричної бази Web of Scienceце реферативна наукометрична база даних наукових публікацій , що пропонує доступ до бібліографічних даних наукових статей з престижних періодичних видань, книг та матеріалів наукових конференцій із зазначенням реальної цитованості цих матеріалів., три – у закордонних колективних монографіях, 17 наукових статтей у фахових журналах, 72 статті в збірниках матеріалів та тези доповідей, сім посібників та навчально-методична література. Індекс Гіршапоказник впливовості науковця, колективу науковців, наукового закладу або наукового журналу, заснований на кількості публікацій та їх цитувань. — два.

11-класниця Поліна Кондратенко
Учениця 11 класу Центральноукраїнського наукового ліцею-інтернату Поліна Кондратенко розповіла, що наукою почала цікавитися з п'ятого класу, а вузьким напрямком фізики і астрономії почала займатися у дев'ятому класі.
Чому зацікавила саме фізика-астрономія? (далі — пряма мова)
Це досить цікава наука, яка описує те, що нас оточує: як ми можемо існувати, чому ходимо по Землі і не відлітаємо в повітря. Приваблюють зорі, їх глибоке вивчення, з чого складається і що є у Всесвіті. Космос дуже великий і повний таємниць, які складно розгадати, тому що не все ще є вирішеним і є дуже багато питань, які піднімають, проте вирішити їх складно через нестачу знань, брак спостережень, нестачу дослідів і навіть теоретичного підґрунтя. Є складні математичні рівняння, які прописують різні проблеми.
Наприклад, зараз є популярною проблема трьох тілЗадача трьох тіл — класична задача небесної механіки, у якій потрібно знайти траєкторії трьох тіл, що притягуються за законом всесвітнього тяжіння. У фізиці вона часто застосовується, в астрономії. Та сама темна матерія — ніхто нині не може сказати, з чого вона складається. Що було на початку часів великого вибуху? Ранні періоди розвитку Всесвіту зараз маловивчені. Далекі галактики, за якими нам важко спостерігати, теж є маловивченими. Дуже багато питань, які потребують свого розкриття.
Про наукові роботи і конкурси в яких брала участь
Почала я писати наукові роботи з секції географії в Малій академії наук у восьмому класі. У дев'ятому — прийшла до фізики та астрономії. В кінці дев'ятого класу я потрапила на міжнародну олімпіаду з астрофізики для юніорів, яка проходила в Греції, виборола бронзу. Після цього почала більш детально досліджувати і вивчати астрономію, працювати в науковій сфері, роботи дослідження.
Перша робота, яку я писала, була присвячена пошуку екзопланет на базі даних, які отримували космічним телескопом. Екзопланети — це планети, які обертаються навколо інших зірок в нашій галактиці. Також я працювала з науковими роботами в напрямку фізики. Торік це була робота, присвячена вивченню впливу прискорення Коріоліса на зміну траєкторії руху різних об'єктів. Сила Коріоліса – це сила, яка виникає в обертових системах.
У цьому році я працюю з дослідженням протонно-нейтронних зіткнень на детекторі ATLAS. Ця тема зацікавила мене, тому що вона пов'язана з астрономією. На детекторі моделюється багато високоенергетичних процесів, які відбуваються в космосі, які відбувалися в ранньому Всесвіті, що дасть нам теоретичне підґрунтя для подальшого опису різних теорій.

У майбутньому планую вступити на астрономічний факультет. Буду там навчатися й далі продовжувати свої дослідження екзопланет, еволюції екзопланетних систем, чим я зараз займаюсь.