23-річний військовий з Кіровоградщини Олександр Циганенко понад рік відновлюється після поранення і місяця коми. Рік жив у шпиталі. Нині заново вчиться говорити, читати, писати і ходити. Має п’ять нагород за захист України. Отримав поранення під час виконання бойового завдання на Херсонському напрямку. Знімальна група Суспільного познайомилась з бійцем та його мамою у лікарні. Тоді Олександр робив свої перші кроки. А мама, щоб поставити сина на ноги, звільнилась з роботи. Як за рік змінилось життя військового та про що він мріє.
Олександр третій місяць живе вдома. Суспільному розповів, що після поранення у серпні 2023 понад рік лікувався в госпіталях. Вдома продовжує займатися вправами для якнайшвидшого відновлення. Працює по 4-5 годин залежно від самопочуття.
"Місяць в комі був, тепер відновитися треба. Права сторона у мене не працює, але помаленьку крок за кроком ідемо вперед".
Олександр — солдат мобільної вогневої групи, отримав поранення на Херсонському напрямку під час виконання бойового завдання, розповіла мама бійця Катерина.
"Отримав тяжке поранення черепно-мозкове. Лежав місяць у комі, лікарі не давали шансів на життя. У Саші ліва півкуля мозку поранена, в нього там стоїть сітка, черепа немає. Ще два осколки залишилися у скронях. Після цього поранення через те, що ліва сторона пошкоджена, то це вплинуло на рухливість правої сторони тіла. Нам не давали шансів, що права сторона буде працювати".
Аби поставити сина на ноги, жінка звільнилась з роботи. Спочатку три місяці була в госпіталі у Львові із ним, потім пів року жила в кропивницькій лікарні.
"Він все забув. Ми все починали з чистого аркуша, але зорова пам'ять збереглась, він нас впізнав, коли ми зайшли в палату, але забув, як нас і його звати".
Заради якнайшвидшого одужання Олександр додатково займається самостійно.
За словами фізичного терапевта Алана Єпікова, мета реабілітації – максимально відновити рухливість правої руки і ноги, аби хлопець став самостійним, не залежав від допомоги інших.
"Сашко – це приклад дуже великої мотивації і бажання. Він заморюється, але фізично, якщо казати про настрій і налаштування до роботи, то працює до кінця, це та людина, яку зазвичай в приклад приводиш, він дуже великий молодець".
Поки батько на роботі, а молодший брат у школі, Олександр допомагає мамі готувати улюблену страву родини – вареники.
Після одужання Олександр мріє відкрити власну справу – ремонтувати машини. А ще має бажання потиснути руку Володимиру Зеленському. Військову форму з нагородами, сказав, одягне після перемоги України.
