Аграрії Кіровоградщини перші за державними аграрними кредитами, програмою компенсацій власникам української сільгосптехніки та врожаєм соняшника. Натомість на території області не з’явилося жодного нового переробного підприємства. Чому аграрії області користуються одними і не користуються іншими державними програмами, та чи сприяла погода врожаю, у Спеціальному репортажі Суспільного.
Цьогоріч аграрії Кіровоградщини зібрали понад три мільйони тонн зерна. Це на 25 відсотків менше, ніж торік, сказала керівниця департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова.
"Це внаслідок того, що була аномально висока температура. Зібрали кукурудзи менше на 728 тисяч тонн, ніж очікували, це майже 40%. Соняшнику 277 тисяч тонн — майже 18%. Цукрових буряків менше на 102 тисячі тонн — це 25%, і ріпаку менше на 56 тисяч тонн — це 25%".
Сказала, зменшення врожаю не вплине на продовольчу безпеку області.
"Область традиційно споживає менше, ніж виробляє. 10% — це залишається в нашій області, решта — експортний потенціал. До речі, є пожвавлення на ринку продовольчих і зернових культур. Експортні культури мають 150-180% у порівнянні до минулорічної ціни".
За даними керівниці департаменту, попри літню посуху, аграрії Кіровоградщини зібрали найбільший в Україні врожай соняшника серед інших регіонів.
"Маємо мільйон 288 тисяч тонн. Попри погодні умови, Кіровоградщина є лідером з вирощування соняшнику, по валу, і по площах, і по переробним потужностям. Погода внесла свої корективи. Аграрії зібрали менше на 270 тонн, ніж планували".
Аграрії, які отримали втрати врожаю, могли компенсувати їх використанням державних програм. За двома з них Кіровоградщина лідирує в Україні.
Кіровоградська область, як і торік, перша в Україні за пільговими аграрними кредитами за державною програмою "5-7-9%". За цією програмою, один сільгоспвиробник може отримати до 50 мільйонів гривень кредиту, розповіла керівниця профільного департаменту.
"Перше місце за кількістю суб'єктів, які скористалися цією програмою — понад тисяча. За обсягами наданої підтримки — всього залучили 6,5 мільярдів кредитних ресурсів і з них майже чотири мільярди — це кредити, які з пільговою підтримкою держави. У відсоткових показниках частка Кіровоградщини від 6 до 7%".
З березня для сільгоспвиробників, які купували цьогоріч українську агротехніку, держава повернула програму компенсації 25% її вартості. Ця програма діяла до повномасштабного вторгнення.
І за цією програмою Кіровоградщина лідирує в Україні, розповіла Валерія Фурманова.
"На Міністерство економічного розвитку подали понад 250 заявок від суб'єктів господарювання і на 360 одиниць техніки. На сьогодні, вартість всієї техніки 250 мільйонів гривень, 50 з яких часткової компенсації вже отримали. Найпопулярніші позиції — це техніка для обробітку грунту".
За даними керівниці департаменту, аграрії області активно користувалися державною програмою для фермерів, які обробляють від одного до 120 гектарів землі. Торік ця держпрограма не працювала. У 2022 році допомога становила 3100 гривень на гектар. Цьогоріч – 4000. Програма працює через державний аграрний реєстр. У нинішньому році нею скористалися 900 аграріїв області.

Фермер із селища Новоархангельськ Сергій Наумович вважає, цю програму потрібно розширити.
"130 гектарів маємо в обробітку, вирощуємо сою, пшеницю, ячмінь і соняшник. Були програми по 4000 гривень на гектар, але я у них не зміг потрапити. Хоча вважаю, що можна було збільшити ліміти хоча б до 300 гектарів землі. От тоді б менші фермери могли себе вільніше відчувати, була б якась підтримка, плече від держави. Могли б ми пережити тяжкі часи і допомагати захисникам. Але на даний час такої змоги немає, тому що потрібно платити податки, зарплату".
Не користувалась цьогоріч попитом в аграріїв Кіровоградщини держпрограма на розвиток переробних підприємств. Грант до восьми мільйонів гривень можна отримати за умов створення 25 робочих місць і 50% фінансування за рахунок власних грошей отримувача, сказала Валерія Фурманова.
"Регіон традиційно зерновий і спеціалізується на вирощуванні технічних культур. Що стосується переробки, це абсолютно новий вид діяльності для кожного конкретного аграрія. Це потрібно відкривати новий код, наймати працівників і абсолютно по-новому дивитися на бізнес. Треба орієнтуватися тільки на експорт, тому що переробка для реалізації на внутрішньому ринку, це дуже складна річ і тут треба або абсолютно нова ніша, або заходити в цей ринок такими більш агресивними методами".

З 2000 року працює на землі керівниця господарства із села Синюха Ольга Голобородько. Розповіла, мають в обробітку півтори тисячі гектарів землі.
"Сіємо кукурудзу, соняшник, ярий ячмінь. Сою — по сівозміні, цей раз небагато. Ми ще полюбляємо нішеві культури. Є в нас чечевиця червона, гречка, просо червоне, біла гірчиця".
Врожаєм цього року, попри літню посуху, задоволена. Соняшника зібрали по 33 центнери з гектара — це на три більше, ніж торік.
"Він був гарний, доглянутий, без бур'яну, без хвороб, вже відцвів. І саме в той час, коли налився, пройшов гарний дощ. Вважаю, що це один із факторів. Звичайно, міндобрива внесли двох видів".

Ольга Голобородько сказала, на початку 2000 років кредити не брала. Потім, через зростання цін на сільгосптехніку, почала кредитуватись.
"Раніше були ставки від 23 до 32%. Нині 5-7-9%. Ми брали кредит — сім мільйонів. Взяли під 9% причіп. Коли немає грошей, вигідно користуватися кредитними. Наприклад, треба сьогодні, а їх немає, поки продаси усе, поки дочекаєшся, яка ціна буде, то треба користуватися кредитами. Але, я вважаю, що треба розумно до цього підходити і розраховувати так, щоб ти їх міг віддати".
Ольга Голобородько сказала, у серпні купили жатку виробництва компанії з Кропивницького. У жовтні отримали компенсацію чверті її вартості.
"Коштує півтора мільйона, то компенсації 315 тисяч гривень. Для аграріїв це вагомий державний внесок".

Директор Інституту сільського господарства Ігор Семеняка сказав, 2024-ий — це рік рекордів.
"Як такої метеорологічної зими у нас в цьому році не було. Тобто температура нижче 0 градусів протягом тривалого періоду не понижувалася. Це дало дорозвинутись посівам озимої пшениці, які були в поганому стані в попередній період. У осінньо-зимовий період дуже велика кількість опадів поповнила запаси і ми мали на весну фактично стовідсоткові запаси вологи, які може умістити грунт".
З його слів, у травні ідеальні умови для вирощування озимих культур змінилися на несприятливі.
"Високі температури, відсутність опадів. І ось уже пшениця саме мала реагувати, максимальний потенціал сформувати, якби ще в травні були опади, то урожай був би прекрасний і в нашому регіоні у кожного господаря. На жаль, цього не було і вже з травня, і особливо червень нестача вологи потім вплинули на те, що посіви, які були в прекрасному стані, вони не доотримали вологи і не доформували зернівку".
На півдні області влітку не було жодного дощу, через це аграрії втратили частину врожаю, сказав керівник інституту.
"Урожайність, соняшника знизилась у півтора-два рази, кукурудзи в чотири рази, сої в окремих випадках в п'ять-вісім разів. Несприятливі умови вплинули на формування показників урожайності".
Ольга Голобородько має плани на наступний рік. Каже, хоче займатися переробкою вирощеного. Нині аналізує ринок збуту борошна та круп.