Головний сержант Кіровоградського батальйону Максим з позивним "Естет" пройшов шлях від шоумена до добровольця тероборони й від солдата – до головного сержанта. Боєць на власному прикладі розповів Суспільному про службу сержантів в Силах оборони України.
"Добровольцями пішли разом з батьком" (тут і далі – пряма мова)
Ми прокинулись о п’ятій ранку (24 лютого 2022 року – ред.) від дзвінка мого батька. Він сказав про початок повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Ми з дружиною і собакою зібрались і поїхали до батьків у приватний сектор, де більше місця і, як ми думали, безпечніше. Після того, як облаштувались, вдвох з батьком пішли в пункт, де цивільних приймали на військову службу.
Зброю я до цього бачив лише в кіно, можливо десь ще зустрічав, але точно не застосовував, не розбирав, та й стріляв хіба з пневматичної зброї, а видали нам автомати АК-74.
Справжньої зброї до цього я в руках не тримав, тому звернувся по допомогу до більш досвідченого військовослужбовця. Він показав, як розібрати зброю, як її правильно почистити, як її правильно зібрати назад.
Серед добровольців, які були поруч зі мною тоді, відсотків 60 не мали справи зі зброєю. Решта сорок – це були чоловіки 45-55 років, які мали досвід, але служили ще в радянській армії, тому багато чого забулось. Тож реально досвідчених людей було відсотків 20. Це хлопці, які брали участь в Антитерористичній операції (АТО).
Про підготовку добровольців
Одна з основних дисциплін – це тактична медицина, тому що дуже важливо вміти допомогти самому собі й уміти допомогти своєму побратиму. В нашому підрозділі були інструктори, які знайомили нас з турнікетами, евакуацією, бандажами, давали відповідне розуміння.
Якщо говорити про тактичну підготовку – переміщення, поводження зі зброєю – ми переймали відповідний досвід від побратимів, які мають досвід участі в АТО.
"Школа не готувала до захисту країни"
Я навчався в дуже хорошій школі. Але, думаю, як і в решті країни, чи то не акцентували на військовому вишколі, ми майже не вивчали нічого того, що могло б мені знадобитися під час служби. Наприклад, зброю не вивчали, принципи інженерних споруд і поведінки ми не вивчали, тому, так, цього не вистачало на початку 2022 року.
Я вважаю, що нині Україна почала змінюватись. Для мене це помітно. Зараз в багатьох школах запровадили підготовку, є макети зброї, стимулятори, літають діти на дронах. Якщо ми зможемо впровадити та продовжити це, дати молодому поколінню більше відповідних знань, більше навичок, то в майбутньому ми зможемо стати більш самостійною і більш боєздатною країною.
Крім того, я вважаю, що необхідно впровадити військовий вишкіл цивільних на підприємствах – хоча б тактичну медицину та долікарську допомогу.
Чи допоміг цивільний досвід під час служби
Коли я працював менеджером у розважальній сфері, шоуменом, ведучим, я набув комунікативних навичок, я можу без страху спілкуватися з великою кількістю людей, не соромлячись можу доводити свою думку. Для майбутнього сержанта це було дуже важливо, адже багато є розумних людей, досвідчених людей, які просто не вміють доносити свою думку до інших. А сержант має це вміти, має вміти навчати людей, тому комунікація – це важливо.
25 лютого 2020-го я став добровольцем, ближче до осені мені вже запропонували стати командиром відділення – я погодився, поїхав на навчання в навчальний центр у Львівській області, пройшов відповідну підготовку.
Про перший бойовий досвід
Це був захід на наші позиції, перехід з Лисичанська на інший берег Сіверського Донця, в бік Сєверодонецька. Ми заїжджали, і розвідка противника нас побачила. Почався обстріл нашої колони, ми почали ховатися. Тоді нас було до 90 людей на автобусах та вантажівках. Ми розкидались по невеличкому району, перетерпіли цей обстріл – всі живі, всі здорові й неушкоджені, все нормально – швидко зорієнтувалися, знайшли укриття, пересиділи, а потім доїхали до пункту призначення. Це було 22 травня 2022 року.
Через три дні, коли ми вже зайшли на позиції, стався один з найважчих днів, певно, в моєму житті: російські військові дізнались, що у нас відбувається ротація, тому вирішили наступати й атакувати наші позиції. Деякі позиції в той день зазнали близько тисячі уражень з різних типів зброї, були спроби піших штурмів – для недосвідчених воїнів це було дуже важке випробування, але всі хлопці витримали. Так, були у нас загиблі, були поранені, але витримали, відстояли позиції, ніхто нічого не здав. Ще місяць перебували там.
Про різницю між новобранцями першого року повномасштабного вторгнення й нинішніми
На початку люди приходили без жодного розуміння про армію, тому що це були цивільні люди. З кінця 2022-го вже приходили люди з базовою військовою підготовкою, з розумінням, що таке армія, що таке бути солдатом. Після базової підготовки можна бути просто стрільцем, але цього недостатньо – потрібен фах. Фахова підготовка – це отримання військовослужбовцем навичок конкретної направленості. Наприклад, кулеметник: під час базової підготовки його познайомили з автоматом, тепер вчитимуть працювати з кулеметом, бути частиною підрозділу з кулеметом.
У нас в бригаді запровадили програму адаптації. Наприклад, до мене прийшли семеро військовослужбовців з навчального центру: вони перебувають на певній відстані від наших бойових позицій, достатньо далеко – вони мають десять днів, щоб адаптуватись. Перший день – адміністративний: оформлення, знайомство, заселення. На другий день з ними працюють психологи, вони спілкуються з людьми, знайомляться, проходять певні тести для того, щоб ми розуміли, що за люди перед нами.
Про обмін досвідом між сержантами
У нас є сержантська спільнота, де ми постійно обмінюємось досвідом. Наш командир, головний сержант бригади, постійно надсилає нам навчальний матеріал, який йому передає командування. Крім того, є статути Збройних сил України, в яких є дуже багато правильних речей. Важливий і саморозвиток.
Основна задача сержанта – бути підтримкою для офіцерського складу, підтримкою для солдатського-старшинського складу, допомагати, передаючи досвід, і бути мостом між офіцерами та солдатами.
Про роль сержанта у Збройних силах
В радянській армії сержант був дуже посередньою ланкою, майже не мав корисної влади. Зараз це змінилося – сержант має більше повноважень, це одна з основних ланок управління Збройних сил України. Сержанти – це хребет Збройних сил, на ньому тримається голова, тобто командування, і м’язи – наші підрозділи, наші солдати.
Ти на собі це все тримаєш, ти маєш зв’язок і з офіцерами, і з солдатами, ти передаєш досвід в обидва боки, ти є посередником, на якому все тримається.
Бути сержантом – це не тільки бігати десь в полі, постійно тренуватися, займатися з хлопцями. Це й "паперова" робота, ти маєш тримати все під контролем.
Про різницю між головним сержантом і сержантом
Сержант – це звання, головний сержант – звання і посада. Наприклад, головний сержант, взводу, роти або військової частини. Моє звання – сержант, а посада – головний сержант батальйону.
Головний сержант в НАТО – це про забезпечення, це часто тилова посада. Головний сержант займається підготовкою, організацією, але може брати й участь у бойових діях. Головний сержант забезпечує евакуацію, забезпечує провізією, забезпечує боєкомплектом і контролює дії інших сержантів.
В Збройних силах України інша структура, модернізована. Існує окрема посада – сержант матеріального забезпечення, який відповідає за провізію, боєкомплект, екіпірування. А головному сержанту роти, взводу, батальйону залишаються бойові заняття, зокрема евакуація особового складу, підмінити командира взводу, роти, батальйону під час якихось моментів, перебувати з хлопцями на важких позиціях, де треба допомога в командуванні або допомога в організації. Він має більше бойового досвіду, тому що він постійно перебуває в епіцентрі подій, не позаду, не в тилу.
Про навчання у Великій Британії
Для мене, як і для багатьох інших хлопців, це було курсом підвищення кваліфікації. Це не було навчання з нуля, тому що ми вже обіймали певні посади, були серед нас чинні головні сержанти батальйонів, батарей.
Нас навчали інструктори з Австралії, Фінляндії , Великої Британії з досвідом служби від трьох до десяти років. Я відзначив і взяв у них для себе дуже гарні моменти організації, деякі тактичні прийоми, багато чим і ми з ними поділилися.
Чи збирається продовжити службу після війни
Якщо я зможу знайти себе, наприклад, в інструкторській діяльності або чомусь подібному, то я залишусь в армії після війни. Але я не планую до кінця свого життя служити в армії. Коли я побачу, що закінчився цей конфлікт, є наступники, кому я зможу передати свій досвід, я повернусь до цивільного життя.
