27 вересня Кропивницька громада втратила на війні двох військових — 49-річного Олександра Хижевського і 39-річного Максима Петріді. З ними попрощалися на Далекосхідному кладовищі. Обоє захисників загинули в вересні.
Про це під час прощання розповіла заступниця начальниці управління культури міськради Неля Чорна.
Олександр Хижевський
За інформацією Нелі Чорної, Олександр Хижевський народився 20 червня 1975 року, навчався у школі №26 (нині Нова українська школа). Захоплювався спортом, займався різьбленням по дереву. Фахову освіту здобув у професійному училищі №6. Працював спочатку на місцевих заводах, потім у будівельній сфері.
У червні 2024 року Олександр Хижевський добровольцем пішов на фронт. Воював на Донецькому напрямку. Був сапером першого інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу другого аеромобільного батальйону військової частини А4355. Загинув 21 вересня 2024 року поблизу Богоявленки Волноваського району Донецької області.
"Син Артем так написав про свого батька: "Він був для мене кращих прикладом, справедливий для всіх, добрий, щирий. Він навчив мене бути чоловіком та відповідати за свої вчинки. Він був патріотом і хочеться, щоб всі знали, що тато загнув мужньо, захищаючи свою країну та сім’ю", — розповіла Неля Чорна.
Максим Петріді
За інформацією Нелі Чорної, Максим Петріді народився 18 липня 1985 року у Кропивницькому. З дитинства мріяв бути військовим. У 2002 році закінчив школу №24 (нині Подільська гімназія). Пройшов строкову службу, працював будівельником.
У 2010 році уклав контракт. Спочатку служив радіотелеграфістом вузла зв’язку Кіровоградського обласного військового комісаріату. Пізніше його перевели до кримської бригади вузла повітряних сил.
У Криму у 2014 році його застала війна. Два тижні військова частина, в якій служив Максим, була в оточенні. Після Криму військовий продовжив службу в Полтаві. Він був учасником антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, Операції об’єднаних сил.
Захисник мав відзнаки начальника Генерального штабу ЗСУ, нагрудним знаком "Учасник АТО", нагрудним знаком міністра оборони "За зразкову службу", медаллю командувача Сухопутних військ ЗСУ "За особливу службу", медаллю "Десять років сумлінної служби" міністерства оборони України.
З початку повномасштабної війни Максим Петріді був на найгарячіших напрямках Луганської, Донецької, Херсонської областей. Служив на посаді командира зенітно-ракетного взводу другого механізованого батальйону військової частини А4935. Заочно закінчив навчання у Центральноукраїнському державному університеті імені Винниченка та військову академію в Одесі, отримав офіцерське звання.
Захисник загинув 22 вересня 2024 року поблизу села Мала Токмачка Запорізької області. Він закрив собою та врятував життя чотирьом побратимам. Нині вони перебувають на лікуванні у шпиталі.
Військових поховали на Алеї слави.
