Освітні втрати – це прогалини у знаннях та навичках, що виникають у школярів під час навчання, якщо порівнювати зі стандартами освіти та очікуваними результатами. Про причини освітніх втрат у Кіровоградській області та шляхи їх подолання Суспільному розповіла начальниця управління Служби якості освіти в регіоні Лілія Синчук.
Нині основною причиною освітніх втрат в Україні є повномасштабна війна, внаслідок якої відбувається переселення людей з окупованих територій чи територій, де тривають бойові дії, або виїзд дітей за кордон, де вони продовжують навчатись в українських школах дистанційно.
Війна – найбільший стрес, який переживає будь-яка людина, а діти є найуразливішою категорією, сказала Лілія Синчук (тут і далі – пряма мова).
Учні страждають найбільше. Тому: коли звучить повітряна тривога – ми вчимося діяти під час повітряної тривоги, коли блекаут – ми вчимося шукати виходи з цієї ситуації. Якщо немає у нас світла, то немає й швидкісного інтернету. Тому завдання кожного вчителя, керівника закладу освіти мінімізувати будь-який негативний вплив на учня саме в школі та створити максимально комфортні умови.
Освітні втрати – це про досягнення певних результатів за відсутності або з обмеженим доступом до освітнього процесу. Вивчаючи це питання, ми маємо розуміти, які чинники спричиняють їх. Ми для себе виділили такі чинники саме у втратах результатів навчання:
- обмежений доступ до освітнього процесу.
- втрати у навчальному часі (повітряні тривоги, блекаути, відсутність швидкісного інтернету та бойові дії на деяких територіях). Наприклад, коли цілу ніч була тривога, дитина наскільки виснажена, що не може навчатись.
- зміни у матеріально-технічному забезпеченні. У перші дні війни люди кидали все і їхали, у когось зруйновані домівки. Відповідно, є школярі, не забезпечені найелементарнішим.
- зміни у психоемоційному стані: якщо порівнювати з лютим 2022 року, то нині тривожність учнів зросла втричі. Психоемоційний стан впливає на мотивацію і результати навчання.
- зміни в контингенті вчителів та учнів. Хоча мушу зазначити, що наша область має найкращий показник щодо цього – відбулися найменші зміни у контингенті вчителів і учнів, а кількість учнів через переселенців навіть збільшилась
Про дослідження Державної служби якості освіти
Протягом 2022-2023 та 2023-2024 навчальних років ми провели дослідження якості організації освітнього процесу в умовах воєнного стану. І ми можемо виокремити тенденції щодо результатів навчання та змін у психоемоційному стані учасників освітнього процесу. Моніторингове дослідження ґрунтується на реальних даних та мінімізує вплив людського чинника, тому що в дослідження включені всі зацікавлені сторони.
Формуючи репрезентативну вибірку, врахували загальну кількість учнів, учнів з особливими освітніми потребами, учнів з-поміж переселенців, учнів, які проживають за кордоном.
У цьому дослідженні брали участь п’ять шкіл нашої області – три міських та дві сільських. В Україні дослідили 118 шкіл.
У нашій області, на 2023-2024 навчальний рік, 86% учнів мали доступ до здобуття шкільної освіти. Це дуже гарний результат.
Повітряні тривоги, відсутність укриття, блекаути теж треба враховувати. На повітряні тривоги ми впливу не маємо, проте почалася активна робота щодо облаштування укриттів, закуповують генератори.
За результатами опитування, 70% учнів зазначили що під час повітряних тривог, коли вони були в укриттях, вони займалися своїми справами, а не навчались. Це дуже високий показник, але позитивним є те, що засновники й керівники закладів освіти враховують цю негативну тенденцію і докладають максимум зусиль до облаштування повноцінних укриттів, щоб забезпечити безперервний освітній процес під час повітряних тривог.
Ще одна тенденція – це зміни у психоемоційному стані. Опитування показало, що і вчителям, і учням потрібна психоемоційна підтримка. Учні дійсно втомлюються, втрачають мотивацію.
Цього року 60% опитаних учнів не розуміють, навіщо вони ходять до школи, не розуміють навчальних цілей.
Дистанційне навчання під час пандемії коронавірусу оголило проблеми неготовності до онлайн-навчання. Особливо це стосувалось учнів початкової школи. 15% батьків сказали, що для дітей було проблемою навчатись вдома, а коли повернулись до очного формату, вчителі початкових класів зазначали, що для дітей було великою проблемою адаптуватись в колективі, учням 6-8 класів складно всидіти 45 хвилин на уроці після дистанційного.
Ще одна тенденція – зміни у результатах навчання. Великі проблеми були з українською мовою, літературою, фізикою та хімією. Якщо порівнювати 2022-23 навчальний рік з 2023-24-м, то результати в початковій школі покращились, а в базової школи – погіршились.
Ми проводили ще одне моніторингове дослідження якості освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах війни. Це тестування учнів 6-8 класів з української мови та математики. І результати попереднього моніторингу підтвердилися. Вони показали ті самі проблеми, про які говорили вчителі, керівники закладів освіти та батьки.
Про математику: моніторингове дослідження проводили шляхом тестування. Так само проводили репрезентативну вибірку. В області протестували учнів шести шкіл в містах та селах. Серед учасників були учні з особливими освітніми потребами й ті, хто навчаються за кордоном у тамтешніх школах. І що з математики, що з української мови більш як 50% учнів виконали завдання середнього рівня – від 15 до 50% завдань. Це були завдання середньої складності, не було жодного завдання високого рівня складності. Це свідчить про те, що у нас є учні, які не досягають навіть середнього рівня.
Щодо української мови: 60% учнів виконали завдання середнього рівня. Для шестикласників найскладнішими виявились завдання з розвитку мовлення – визначити мету тексту змогли лише третина учнів.
Це все результати дистанційного навчання, браку спілкування, відсутності соціалізації.
Для восьмикласників найважчими були синтаксис та пунктуація, хоча синтаксис у восьмому класі є провідною темою.
Після цього тестування учні проходили анкетування, бо ми розуміли, що на результати навчання впливає дуже багато факторів. Кращі результати мали учні з власною кімнатою і ґаджетом, які були забезпечені елементарними речами, які виконували домашнє завдання. При цьому тривалість виконання домашнього завдання не впливала на рівень.
Впливає на результат і ставлення до предмета й підтримка вчителя. Більшість учнів зазначила, що для них підтримка вчителя дуже важлива. Якщо урок нецікавий і нудний, як вони написали, то вони не ходять на цей урок і не вчать – відповідно, показують нижчі результати.
"Головне – сформувати у дитини уміння вчитися"
Формувати уміння вчитися – складний процес. Воно має три вектори: розвиток уваги, пам’яті, мотивації й мислення, розвиток самостійності, працелюбності, відповідальності та ініціативності та формування навчальних умінь – планування, організації, самоконтролю й самооцінювання.
Над цим треба працювати. Вчитель сам не може цього зробити. Треба взаємодіяти з батьками, потрібна підтримка батьків.
Як подолати освітні втрати?
Цьому й покликані сприяти дослідження, про які я говорила. Вони розраховані на три роки, до цього ніхто не вивчав це питання. І от коли ми презентуємо результати другого року, побачимо, покращилися чи ні результати учнів. Проаналізуємо, сформуємо рекомендації задля покращення ситуації, відповідно до обласного плану заходів щодо підвищення якості освіти.
