У Кропивницькому презентували книгу про репресованих болгар Кіровоградщини

У Кропивницькому презентували книгу про репресованих болгар Кіровоградщини

17 травня у Кропивницькому презентували книгу "Болгари Кіровоградщини – жертви комуністичного терору". Її підготували до Дня пам'яті жертв політичних репресій, який щороку відзначають у третю неділю травня.

Книга – це результат піврічної роботи з архівно-слідчими справами, вона містить відомості про 226 репресованих, розповів Суспільному один з упорядників книги, краєзнавець Володимир Поліщук.

"Більше пів року я ходив, двічі на тиждень, у другий корпус архіву – передивлявся ці справи, виписував й формулював новели. Скажу, що це складене питання, оскільки за кожною справою – горе людини, та й не тільки людини, а сім’ї, родини, тому що тут людина ходила, працювала на своїй землі, а завтра в неї все відібрали, зробили її ворогом народу, відправили на далеку північ на певну кількість років".
У Кропивницькому презентували книгу про репресованих болгар Кіровоградщини
Володимир Поліщук. Суспільне Кропивницький

За словами другого упорядника книги, голови обласної громадської організації "Об’єднання болгар "Нашите Хора" Сергія Осадчого, історія болгар на території Кіровоградщини розпочинається з 1773 року. Тоді 400 родин болгар, тікаючи від турецької навали, заснували село Вільшанка, нині селище Голованівського району Кіровоградської області.

"Треба, щоб люди знали про це. Це глибока наша історія, яку замовчували роками, десятиліттями – про трагедії українського народу на зрізі саме болгарської діаспори".
У Кропивницькому презентували книгу про репресованих болгар Кіровоградщини
Сергій Осадчий. Суспільне Кропивницький

Працівник державного архіву Дмитро Кобзар показав одну зі справ, про які йдеться у книзі. Це справа трьох репресованих у 1937 році болгар, які жили у Вільшанці.

"Вони були землеробами. Їх звинувачували в тому, що вони мали контрреволюційні настрої, критично ставилися до колективізації, тогочасного політичного та економічного курсу в країні, й ставили під сумнів доречність самого політичного курсу".
У Кропивницькому презентували книгу про репресованих болгар Кіровоградщини
Дмитро Кобзар показує справу трьох репресованих у 1937 році болгар з Вільшанки. Суспільне Кропивницький

Сталінські репресії проти людей тривали з 30-х по 50-ті роки XX століття. Репресованих відправляли у заслання, в’язниці чи розстрілювали. За 1937-38 роки в Радянському Союзі розстріляли 681 тисячу людей, сказав працівник архіву області.

"Політичні репресії – це була санкціонована державою політика, в якій вона проводила курс на знищення й ліквідацію окремих категорій населення у певній кількості. 681 тисяча розстріляних громадян СРСР – кількість, взята з довідки, на ім'я Микити Хрущова, яку йому надали після смерті Сталіна, коли він прийшов до влади".
У Кропивницькому презентували книгу про репресованих болгар Кіровоградщини
Книга та справи репресованих болгар, які зберігають у Держархіві Кіровоградщини. Суспільне Кропивницький

Наклад книги – 100 примірників. Їх планують передати у бібліотеки області.

Що відомо про День пам’яті жертв політичних репресій в Україні

У третю неділю травня День пам’яті жертв політичних репресій відзначають в Україні з 2007 року, відповідно до указу президента Віктора Ющенка "Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років". До цього був "День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій" у листопаді.

Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних та потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, засудили 198 тисяч 918 людей, близько двох третин з яких – до розстрілу. Решту відправили до в’язниць та таборів.

На початок