53-річний харків'янин Олександр Радченко разом з родиною переїхав на Кіровоградщину, бо через обстріли російської армії жити там стало небезпечно. У Харкові збирав меблі, а в Помічній працює на підприємстві з благоустрою. Вважає, де б ти не був, треба приносити користь.
Про це чоловік розповів Суспільному.
Олександр Радченко розказав, що в Помічну на Кіровоградщину з родиною переїхав у травні 2022. За фахом він — слюсар-електрик, працював на Харківському станкобудівельному заводі, понад десять років вантажником. Останнє місце роботи — столяр, збирав м'які меблі.
«Дуже було багато прильотів ракет і дронів. Виїхали, бо вже небезпечно було в Харкові. Ховалися в бомбосховищах. А потім вже вирішили виїхати, бо стрес був і приїхали сюди».
У Помічній, сказав, спочатку намагався працевлаштуватися самостійно. Не вдалося, тому звернувся до центру зайнятості. Запропонували долучитися до громадських робіт.
«Погодився і пішов. Сказали, що тут і прибирання, і столярку можна робити, і як вантажник».
Олександр Радченко розповів, що з початку цього року має постійне місце роботи на комунальному підприємстві з благоустрою.
«Я б не сказав, що робота дуже легка, вона тяжка. Є в дечому і свої плюси, і мінуси. Плюси — це фізичне навантаження для організму і це добре. Ще плюси — люди дякують за нашу працю, колектив дуже гарний. Мінуси – це те, що деколи рано виходиш на роботу. Зимою холодно, о четвертій-пʼятій ранку встаєш, бо треба сніг прибирати і піском посипати дороги».
З його слів, на новому місці він адаптувався.
«Перевертається в житті все, доводиться ставати на ноги і працювати, працювати, працювати, щоб щось змінити. Людина до всього звикає. Подобається і тут, але додому все одно хочеться. Я прожив майже 50 років у Харкові і дуже за ним сумую і хочеться туди, хоча б одним оком глянути».
На його думку, треба приносити користь громаді, в якій живеш. Він у Помічні дбає про чистоту і робить місто красивішим.
«Роблю місто красивим, як Харків. Він дуже красивий, гарний, квітучий. Можна було б додавати квітів ще сюди. От в Харкові дуже багато квітів, зелені і тут можна теж садити багато квітів і дерев».
Олександр Радченко розповів, що мріє, аби ніхто не гинув, діти раділи, а дорослі були щасливими.
«Щоб Помічна і Харків між собою дружили. Це найкраща мрія. Щоб повернутися до дому в Харків, побачити рідних, маму, сестру. Також мрію про мир, спокій, радість, щоб люди поверталися додому і відроджували Україну, щоб було чисто гарно мирно і радісно».
Керівник муніципального центру контролю благоустрою Андрій Мішньов розповів що Олександр добре зарекомендував себе на роботі та влився в колектив.
Перших переселенців у громаді почали приймати на початку російсько-української війни, розповів Помічнянський міський голова Микола Антошик.
«Після 2014 року, але особливо багато їх з'явилося у 2022 році після повномасштабного вторгнення. І був період, коли в нас було понад 1200 людей. Нині їх понад 700 людей».
За його словами, частина переселенців працевлаштувалася на залізниці.
«Також завдяки бюджетним установам. До повномасштабного вторгнення у громаді було близько 9,3 тисячі жителів. Нині — понад десять тисяч людей. Завдяки цьому до нас заходять різні гранти і ми змогли облаштувати прихисток для переселенців».
Нині розробили програму ремонту даху прихистку, розповів голова громади. За його словами, держава допомагає з фінансуванням — на це передбачили понад три мільйони гривень.
