Тарас Шевченко і Олександр Воропай народилися в Кетрисанівській сільській громаді на Кіровоградщині. Обидва жили і працювали у Кропивницькому. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну добровольцями стали на захист України. Сьогодні (22 листопада) з ними попрощались в обласному центрі на Далекосхідному та Лелеківському кладовищах.
Тарас Шевченко народився в селі Завадівка колишнього Бобринецького району. У мирному житті працював кухарем. Він мав потяг до кулінарії, розповіла мама бійця Людмила Шевченко. У липні 2022 року Тарас пішов добровольцем на захист України.
"На військовій службі він теж був кухарем. Перебував у різних точках – і на Донецькому напрямку, і на Луганському. А останнім часом був на Запоріжжі. Там і помер 14 листопада біля села Новомиколаївка".
Тарасові Шевченку було 36 років. Поховали бійця на Алеї слави.
Олександр Воропай народився у селі Сугокліївка колишнього Бобринецького району. Після закінчення строкової служби працював водієм. З 2004 року з родиною жив у Кропивницькому, розповіла його дружина Віка Воропай.
"Відкрив приватне підприємство і займався перевезенням зернових культур. Коли почалося повномасштабне вторгнення, мій чоловік на другий день пішов до військкомату і записався добровольцем. Він потрапив у морську піхоту".
Зі слів дружини, з початку повномасштабної війни чоловік служив поблизу Одеси та неподалік Миколаєва. Був командиром протитанкового відділення.
"У березні в них було бойове завдання, вони ходили під Снігурівку. Повернулись із завдання, їх поселили в казармі у Миколаєві і туди прилетіла ракета. Це було з 17 на 18 березня 2022 року. Більше півтора року ми його шукали".
Поховали Олександра Воропая на Лелеківському цвинтарі. Йому було 46 років.
Читати ще
