Понад 12 років досліджує народне гончарство Кіровоградщини майстриня Лариса Кулініч. Вона викладачка кафедри мистецької освіти в університеті імені Володимира Винниченка. У Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва розповіла Суспільному, що виготовляли гончарі Кіровоградської області.
Лариса Кулініч – майстриня кераміки, гончарства та художниця-керамістка. Працює в скульптурно-керамічній майстерні Центральноукраїнського університету. Жінка показала глиняні вироби, які привезла з села Цвітне Кропивницького району.
"У залежності від розміру, у кожної іграшки свій звук. Це не дуже ранні вироби, це іграшки-свищики, можна сказати копії знайденої цвітнянської іграшки. Я її довго шукала і знайшла".
Іграшки-свищики, привезені з експедиції в село Цвітне Кропивницького району. Фото: Суспільне Кропивницький
Говорить, в залежності від розміру у кожної іграшки свій звук.
"Пташки, бички, баранчики – це такі традиційні образи, які найчастіше використовувалися, які дуже любили народні художники та гончарі. У кожного з них свій звук, вони по-різному співають: чим менша камера всередині, тим вони дзвінкіші".
Пташки, бички, баранчики – це такі традиційні образи, які найчастіше використовувалися, які дуже любили народні художники та гончарі. Фото: Суспільне Кропивницький
Лариса Кулініч показала, як майстри-гончарі виготовляли глиняні іграшки.
"В народній іграшці все має бути кругленьким. Всі відстані, отвори міряються пальчиком, він має прокручувати між ніжками, всі заокруглення".
Після цього іграшку випалювали в печі при температурі 900 градусів.
"Скрізь, де жили люди, було гончарство. Це той універсальний матеріал, який м’який в обробці, але після випалу стає міцний, не пропускає воду, вогнетривкий. Кожен народ працював з цим матеріалом".
Майстриня говорить, важливо дослідити й зберегти мистецтво народних майстрів, бо це частина української культури.
Читати ще
