Хтось чекає на господаря з війни, когось не можуть забрати, бо нікуди – для таких собак на Кіровоградщині є притулок. Його створив кропивничанин Сергій Неділько. Нині у притулку живуть пів сотні собак. Кожному з них потрібна ласка і турбота, вважає чоловік, аби менш відчували розлуку з господарями.
Притулок для тварин, які належать переселенцям та військовим, кропивничанин Сергій Неділько створив у селі Високі Байраки Кропивницького району. Сам має десять собак.
Перших тварин Сергій Неділько почав приймати одразу після вторгнення Росії в Україну.
"Приїхала машина, у ній було п'ятеро людей – батько, мати, троє дітей, 17 собак і семеро котів. Люди нічого не взяли з собою, тільки документи та чужих тварин, хворих, з інвалідністю. Усіх їх утрамбували, зачинили двері і доїхали, а потім до Австрії. На кордоні собак та котів розібрали. Ось такі є героїчні приклади ставлення людей до тварин".
Власник притулку Сергій Неділько. Фото: Суспільне Кропивницький
У своєму будинку біля притулку чоловік поселив родину з Краматорська. Вони тут з квітня минулого року, розповіла переселенка Лада Богомолова. У Донецькій області вона 15 років тримала розплідник, одночасно керувала ветеринарною клінікою. На Кіровоградщину вивезла 27 собак.
"Разом з тваринами нас прийняли без будь-яких умов та обов’язків. Сергій Неділько нас зрозумів, адже сам має притулок. Ми привезли на Кіровоградщину рідкісну для України породу собак той-фокстер’єри. Вони не дуже молоді, але ця порода довго живе".
Переселенка Лада Богомолова вивезла на Кіровоградщину 27 собак. Фото: Суспільне Кропивницький
До російського вторгнення Сергій Неділько мав інші плани на ці будинки.
“Ми колись планували створити тут кінологічний центр. Я купив декілька будинків, які людям не вдавалося продати, і вони просто руйнувалися, облаштував тут вольєри. Наразі у нас єдиний такий центр, який реально може прийняти велику кількість переселенців з собаками”.
У притулку Сергія Неділька живуть пів сотні собак. Фото: Суспільне Кропивницький
Скількох собак прихистив з початку повномасштабної війни, чоловік не рахував. З його слів, інколи – це була сотня тварин за день.
“Поки війна йде, то ми готові приймати таких тварин, бо розуміємо що у людей безвихідь. Тим паче на фронті для бійців буде важливо розуміти, що їхній друг у надійних руках”.
