20 серпня завершився другий етап конкурсного відбору заявок на фінансову підтримку бізнеспроєктів регіональним фондом підтримки підприємництва у Кіровоградській області. Наглядова рада фонду оголосила чотирьох переможців конкурсу. Коштом фонду й обласного бюджету за співфінансування громад вони отримають 700 тисяч гривень.
Про грантову підтримку бізнесу, які проєкти пропонували для розгляду та що потрібно для отримання грошей, Суспільне дізнавалось у директорки фонду Ольги Ковальової-Алокілі.
Які проєкти подавали? (тут і далі – пряма мова)
Чотири проєкти ми прийняли у другій хвилі. Конкурсна комісія завершила їх розгляд, наглядова рада визначиться точно з переможцями.
Якщо говорити про цікаві стартапи, то моя фаворитка – власниця корів, яких у неї 11, а стане 15 (із села Калинівка Первозванівської громади Кропивницького району — ред.). Вона все життя важко працювала, і ще три місяці тому не уявляла, що стане підприємницею. Ми їй запропонували податись на конкурс, вона одразу не хотіла. Та ми описали таку картинку, в яку вона повірила. Вона виграла урядовий грант "єРобота" і незабаром стане роботодавицею. Бізнесплан подала нам у регіональний фонд підтримки підприємництва як стартап. Думаю, наглядова рада підтримає її, бо є лист-клопотання з Первозванівської громади, яка має програму підтримки підприємництва, є 20 тисяч гривень співфінансування. Ще 80 тисяч отримає від нас, додасть це до урядового гранту й власних грошей і облаштує ферму. Пройшовши курси із сироваріння і закупивши відповідне обладнання, вона втілить свою мрію.
Ще один стартап – центр очищення води (у селі Знаменівка Новоукраїнського району — ред.). Проєкт реалізовуватимуть і без централізованого водопостачання, до речі, адже він передбачає ємності, де буде постійний запас води.
Цікавий проєкт від приватної школи з Кропивницького подали до нас (облаштування освітнього простору — ред.). Вони теж виграли грант "єРобота".
І є прекрасний проєкт учасника бойових дій (кав'ярня — ред.), який вже отримав спеціальний грант саме для учасників бойових дій, бо з цього року додалися такі спеціалізовані гранти.
Що треба, щоб наглядова рада схвалила проєкт, якими мають бути проєкти, щоб отримати допомогу від регіонального фонду підтримки підприємництва?
На сайті "Кіровоградщина бізнесова" опублікований увесь перелік необхідних документів. Бізнесплан, звісно, треба скласти. Ми його спеціально адаптували, він дуже схожий на заявку урядового гранту "єРобота". Ми це свідомо зробили для того, щоб автор проєкту максимально доопрацював свій бізнесплан і подався до нас за схожою формою.
Скільки робочих місць планують створити автори проєктів, відібраних конкурсною комісією?
Учасник бойових дій – чотири, сироваріння – авторка сама стане підприємницею і створить одне робоче місце, центр очищення води і школа – по три.
Як ви оцінюєте активність підприємців щодо подання заявок?
З року в рік активність зростає. Я працюю у фонді більше двох років і пам’ятаю часи, коли мали одну заявку на рік. Коли змінився склад регіонального фонду, протягом першого року сім заявок реалізували, минулого року – дев’ять було, схвалили сім. Цьогоріч – 11.А якби ми мали необмежений фінансовий ресурс, думаю, заявок було би більше.
Сфери, в яких планують працювати подавані – різні чи більш-менш сталі?
Початківці питають про найпопулярніші напрямки. Це, вважаю, неправильний підхід. Займатися треба тим, у чому є твоя фаховість, до чого прагне душа. Не вмієш варити каву, не мрієш про це – не варто відкривати кав’ярню лише через те, що це зараз популярно. А популярні напрямки, пов’язані з харчами, різними послугами, швейне виробництво. Є цікаві заявки від приватних закладів освіти та медичних кабінетів.
Які громади активні, які не долучаються?
З 49 громад регіону на конкурс подаються підприємці з п’яти. Усі заявники наші справно повертають гроші, які брали, відповідальність висока, робочі місця є. Цього року додалася Первозванівська громада. Найактивнішими ж, традиційно, є кропивничани. З Олександрійської громади цього року є один проєкт, спілкувались з представниками Приютівської громади, тому хочеться, щоб і звідти був проєкт.
Про що запитують, чого не вистачає підприємцям у громадах?
Казала, кажу і казатиму: не вистачає ідей. Бо завжди під час зустрічей кажуть про брак підтримки. А коли питаю, на що саме потрібні гроші – виникає павза. Немає конкретики, лише мрії, фантазії, припущення. Слід брати відповідальність на себе. Власної справи немає не через брак грошової підтримки. Повірте: той, хто продумав, хоче, знайшов потрібну інформацію, вивчив конкурентів, прорахував на папері, а ще краще – прописав це все, а потім лише звертається до фонду підтримки підприємництва, матиме успіх і підтримку. На щастя, більшість тих, хто хоче стати підприємцями, розуміють, що треба починати з малого і поступово зростати.
Ви допомагаєте оцінити ризики?
Обов’язково. Завжди — як з початківцями, так і з чинними бізнесменами — говорю відверто. Нині замало виготовити продукцію або вміти надавати послугу. Найважче — достукатися до серця покупця і реалізувати. Потрібні час і терпіння.
Що втрачають громади, не підтримуючи своїх підприємців?
Як мінімум – додаткові надходження до бюджету. Усі підрахунки показують, що сума співфінансування повертаються протягом першого року роботи проєкту. Крім того, зайнятість населення. Ми ж розуміємо – коли є доходи в населення, є робота, є заробітна плата, люди витрачають ці гроші в громаді – так робиться економіка території.
Чи є проєкти, які не досягли очікуваного ефекту в реалізації?
Є проєкти, які не підтримали. Але таких небагато. Така ситуація нормальна, бо це конкурс.
Чи впливаєте ви на вибір конкурсантом сфери діяльності?
Ми не кажемо підприємцю прямо, куди йому дивитися, хоча поради даємо. Зважаємо при цьому на суми, якими оперуємо.
Чи відстежуєте ви, як розвивається бізнес, який отримав підтримку фонду?
Ми спостерігаємо та оцінюємо.