Кропивничанка Лілія Місюня свій робочий день провела з п’ятирічною собакою Бері і таким чином долучилася до щорічної акції "Візьми собаку на роботу". Говорить, так вирішила показати, що під час війни українці не забувають дбати про тварин.
Не вперше свою п’ятирічну Бері бере на роботу кропивничанка Лілія Місіюня, але вперше долучається до акції "Візьми собаку на роботу". Знає, що традиція зародилась 24 роки тому в Сполучених Штатах Америки. У 2013 до неї приєдналась Україна. Мета акції – заохотити роботодавців дозволити працівникам працювати у товаристві свого собаки хоча б раз на рік.
"Ми взяли нашу улюбленицю у кропивницькому притулку для тварин "Бім", коли їй був місяць. Вже майже п'ять років вона з нами. Це порода метис спанієля. Але взагалі для мене немає значення порода, головне, що вона наша улюблена тварина. Ми її взяли, тому що маємо толерантно відноситися до тварин і захищати їх. Безпритульні теж повинні мати своє житло".
Працює Лілія Місюня директоркою Кропивницького центру реабілітації для дітей з інвалідністю. Говорить, для них зустріч з Бері – це психоемоційне розвантаження та поліпшення настрою.
До початку повномасштабної війни Бері відвідувала курси каністерапії – це метод позитивного впливу собаки на людину. Спілкування з собаками використовують для реабілітації дітей.
"Вона дуже полюбляє дітей та оточуючих. Любить виходити за межі свого подвір’я та гуляти, вона спокійна".
Говорить, Бері почала брати на роботу з початком повномасштабного вторгнення: "Я боялася залишати її одну вдома. Тож поки ми організовували різні заходи, Бері була в кабінеті біля мене, а не сама вдома, коли могли бути вибухи або ще щось".
"Собаки – це мої улюбленці з часу, коли в мене вдома з’явився лабрадор. Я відчула, що це просто неймовірні відчуття: коли поруч є друг, коли він тебе підтримує, тобі радіє і розуміє, як ніхто інший", – каже вчителька-реабілітологиня Олена Рудас.
Акція "Візьми собаку на роботу" потрібна, особливо під час війни – вважає Лілія Місюня. Говорить, Бері під час повітряної тривоги починає гавкати.
"Їхня безпека залежить від нас і особливо це відчутно в ці страшні дні, бо тварини беззахисні і ми маємо про них турбуватися. В мене Бері була безпритульна, але ми дали їй дім, родину і тепер вона у нас сама головна".
На роботі з своєю господаркою Бері була весь день.
