У селі Недогарки Приютівської громади Олександрійського району облаштували перше в історії школи укриття. Там встановили п'ять інфрачервоних обігрівачів, меблі, біотуалет. Досі сховища не було через нетиповий проєкт приміщення гімназії. Про це розповів староста Віктор Демидчик.
У Недогарському старостинському окрузі одна гімназія й один дитячий садок. Дітей з сусідніх чотирьох сіл мають можливість підвозити шкільним автобусом. Але з початком повномасштабної війни всі були змушені перейти на режим онлайн через відсутність укриття.
"У нас нетипове приміщення школи, і укриття як такого ніколи не було, – каже Віктор Демидчик. – Коли почалася війна, стало питання, що офлайн навчати дітей ми не можемо. Поряд зі школою, метрів за сто, у нас був порожній льох з колгоспних часів, і ми вирішили його переобладнати. Для цього згуртувалися з керівниками наших господарств. Вони сказали: "Треба. Значить, будемо робити".
За словами Віктора Демидчика, на території старостинського округу є три господарства – два фермерські господарства і сільськогосподарське товариство.
"Ми зібралися разом і розподілили обов’язки. Одне фермерське господарство виконало всі внутрішні роботи й під'єднало електроенергію. Друге закупило меблі. А з товариством домовилися, що вони встановлять систему обігріву. Зупинилися саме на такій електричній системі. Вони потужні й економічні".
Інфрачервоні обігрівачі нагрівають сусідні меблі, стіни й підлогу, і через це приміщення добре прогрівається. Завдяки електронній системі можна задати режим роботи.
"Наприклад, конвектори автоматично включаються о четвертій ранку, до восьмої прогрівають приміщення, і у разі повітряної тривоги вже можна завести дітей", – каже Віктор Демидчик.
Обігрівачі обійшлися в 55 тисяч гривень. Загалом на реставрацію укриття пішло 600 тисяч спонсорських грошей. Також до робіт долучися працівники школи. Вони розчистили приміщення й підготували його для ремонту.
"Укриття в нас дуже гарно обладнане. Там є столи, стільці, біотуалет, умивальник, пожежний щит. Жодної копійки з бюджету витрачено не було. Ми не могли вкласти бюджетні гроші, бо воно не перебувало ні на чиєму балансі. Ми його спочатку відновили, а потім передали відділу освіти. В експлуатацію сховище приймала державна комісія з пожежною й санітарною службами. Ми порахували, що та кількість дітей, які навчаються в гімназії й нині живуть у селах округу, туди поміщається. Частина наших школярів поки за кордоном".
Староста каже, місцеві підприємці допомагали відновлювати інфраструктуру й попередніми роками.
"Я зараз староста, а до цього працював 16 років сільським головою. Тому в нас давні відносини з керівниками господарств. Вони ще у 2007 році одними з перших в області замінили пластикові вікна в школі. У 2010 році ми з ними відновлювали дитячий садок, який не працював 15 років. Це все робилося гуртом пропорційно до кількості землі".
