У Кропивницькому працівниця школи, яка у позаурочний час та вночі чергувала у шкільному укритті, розповіла про невиплату грошей за цю роботу. З вересня їй припинили нараховувати гроші, посилаючись на брак грошей у бюджеті громади. До цього за такі зміні платили по 280 гривень. Суспільне дізнавалось, чи законно залучати працівників шкіл до нічних чергувань без гарантованої оплати, що кажуть у профспілці та як у цій ситуації радить діяти юристка.
«Сказали, що грошей в бюджеті немає»
Працівниця кропивницької школи Ірина попросила не називати її прізвище та в якій школі працює. З її слів, хвилюється, що через оприлюднення цієї інформації матиме проблеми на роботі.
«У мене було десять чергувань у вересні, 11 – у жовтні. За попередні місяці цього року, включно із серпнем, люди отримували гроші за чергування в укриттях. Нараховували 280 гривень за кожне чергування. За вересень не заплатили».
Як розповіла жінка, за процедурою, директор пише наказ та віддає його у централізовану бухгалтерію управління освіти на оплату.
«Але бухгалтерія повернула, бо сказали, що грошей в бюджеті немає. Коли заступаю на чергування, то йду в укриття з 21:00 до 6:00. Щоразу я записую в відповідному журналі, скільки людей, з котрої години перебували в укритті під час моєї зміни. Зазвичай приходили жінка з дітьми, родини з дітьми. А коли був масований обстріл, то понад пів сотні людей було в укритті. Продовжую чергувати, бо відчуваю відповідальність».
Як працюють укриття на території закладів освіти
Укриття, які розташовані на території закладів освіти у Кропивницькому, використовують відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України та нормативно-правових актів у сфері створення, утримання та використання фонду захисних споруд цивільного захисту. Про це у відповіді на інформаційний запит Суспільного повідомила заступниця начальниці міського управління освіти Ірина Сидоренко.
«Найпростіші укриття першочергово призначені для захисту учасників освітнього процесу під час навчальних занять. Водночас у позанавчальний час, у тому числі під час нічних повітряних тривог, укриття закладів освіти є відкритим та доступним для жителів міста. Доступ до укриття у позаробочий час – вночі та у вихідні дні – забезпечують працівники закладів освіти».
Відповідальність за утримання укриттів, їх готовність до використання за призначенням та організацію роботи в ньому несуть керівники закладів освіти, на балансі або в користуванні яких вони перебувають. Відповідальні за кожне укриття призначені наказами керівників закладів освіти, йдеться у відповіді на запит.
Оплата за чергування в шкільних укриттях
Як повідомила Ірина Сидоренко, нормативними документами з оплати праці працівників закладів освіти не передбачена доплата за чергування в укриттях.
«За чергування в укриттях здійснювалось стимулювання працівників шляхом преміювання в межах фонду заробітної плати. У 2026 році на преміювання працівників закладів загальної середньої освіти, які були задіяні у чергуваннях в шкільних укриттях, витратили 1,4 мільйона гривень з місцевого бюджету. Заборгованості працівникам за чергування в укриттях не існує, так як такий вид доплат не передбачений. Заборгованість із заробітної плати відсутня».
Профспілка скарг не отримувала
Звернень щодо оплати за чергування в укриттях у міську профспілкову організацію працівників освіти і науки не надходило, розповіла Суспільному її керівниця Олександр Дзюба.
«На всеукраїнському рівні це питання не розглядали – все вирішували на місцях. На жаль, ніде не прописано, що мають платити за чергування в укриттях. На мою думку, для цієї роботи мають брати працівників, але це передбачає зміни у штатному розписі. На сьогодні прописано в штатному розписі, що тільки сторожі мають працювати в нічну зміну».
Що передбачає законодавство
Ключовим документом щодо чергування працівників освіти в укриттях вночі є роз'яснення Служби освітнього омбудсмена України від 14 червня 2023 року «Умови залучення педагогів до чергування в укриттях». У ньому розглянули ситуації, коли працівників закладів освіти залучають до чергування в укриттях у нічний час, розповіла Суспільному юристка Тетяна Швець.
Омбудсмен, з її слів звертає увагу на такі норми:
- Стаття 31 Кодексу законів про працю України — роботодавець не має права вимагати виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
- Стаття 3 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» — під час воєнного стану працівника можна перевести на іншу роботу для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій та інших загроз життю людей. При цьому оплата не може бути нижчою за середню заробітну плату за попередньою роботою.
- Постанова Кабміну №787 — визначає порядок утворення формувань цивільного захисту, залучення до них працівників та організацію їх діяльності.
- Наказ Міністерства внутрішніх справ №579 — передбачає функції осіб, відповідальних за обслуговування укриттів, зокрема приймання, облік та розміщення населення.
«Освітній омбудсмен зазначає, що для організації цілодобового чергування орган місцевого самоврядування або військова адміністрація повинні видати відповідний наказ чи розпорядження та залучити формування цивільного захисту», — сказала юристка.
Керуючись офіційним роз'ясненням освітнього омбудсмена, юристка пояснила, в яких випадках працівникам освіти мають платити за чергування в укритті.
«Так, якщо це фактично виконувана робота за дорученням роботодавця, а не добровільне перебування працівника в укритті. Тут є декілька правових підстав для оплати. Перша — оплата виконаної роботи. Стаття 94 Кодексу законів про працю визначає заробітну плату як винагороду, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу».
Друга підстава — доплата за нічний час.
«За статтею 108 Кодексу законів про працю робота з 22:00 до 6:00 оплачується у підвищеному розмірі. Мінімальна доплата становить 20% тарифної ставки за кожну годину роботи в нічний час, якщо інший, вищий розмір не встановлений відповідними актами. Отже, чергування з 21:00 до 6:00 охоплює вісім годин нічного часу».
Третя підстава — надурочна робота.
«Якщо чергування здійснюється понад установлену працівникові норму робочого часу, потрібно перевіряти застосування статті 106 Кодексу законів про працю щодо оплати надурочних годин у подвійному розмірі».
Чи законна відмова бухгалтерії через відсутність грошей
«На мою думку, це найслабше місце в позиції управління освіти. Якщо директор видав наказ про залучення працівниці, працівниця фактично виконувала чергування, чергування підтверджені журналом, раніше за аналогічні чергування здійснювалася оплата, встановлений розмір 280 гривень за зміну, то посилання лише на відсутність бюджетних асигнувань не є достатнім обґрунтуванням невиплати зароблених грошей», — сказала юристка.
З її слів, бюджетне фінансування та трудові гарантії — різні правові питання. Роботодавець повинен належно організувати фінансування оплати праці, а не просто перекладати фінансові проблеми на працівника.
«Водночас потрібно встановити, яким документом були затверджені саме 280 гривень: наказом директора, рішенням міської ради, розпорядженням управління освіти чи колективним договором».
Рекомендації юристки
Тетяна Швець радить не обмежуватися усним зверненням до директора.
«Потрібно діяти письмово: подати директору школи заяву про виплату заборгованості за вересень та жовтень. Вимагати надати копію наказу, яким встановлено чергування, та документ, яким затверджено оплату 280 гривень. Вимагати письмове пояснення причин повернення документів централізованою бухгалтерією. Звернутися до управління освіти з вимогою забезпечити фінансування та виплату належних грошей. У разі відмови — звернутися до Держпраці та, за необхідності, до суду. Окремо варто перевірити, чи правильно оформили нічну роботу та чи не порушили норму робочого часу».
3 листопада Суспільне надіслало інформаційний запит в Держпраці щодо роз'яснень оплати за нічне чергування працівників освіти. Оприлюднимо їх, як тільки отримаємо відповідь.
Працівниця школи, якій заборгували гроші, сказала Суспільному, що зі скаргами не буде звертатися нікуди.
