12 жовтня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №16119, який передбачає забезпечення освітніх прав корінних народів України та національних меншин. За рішення проголосували 266 парламентарів, двоє — проти, троє утримались та 33 — не голосували. Суспільне дізнавалось, як голосували представники Кіровоградської області.
Повністю результати поіменного голосування за проєкт закону 16119 (про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України) можна переглянути тут.
Закон підтримали Юрій Кузбит з фракції політичної партії «Слуга народу» та Богдан Торохтій з групи «Партія "За майбутнє"».
Олег Воронько з депутатської групи «Відновлення України», Олександр Дануца та Ігор Мурдій з фракції політичної партії «Слуга народу» — не голосували.
Олега Тарасова зі «Слуги народу» не було в парламенті під час засідання.
Що відомо про закон
У картці законопроєкту на сайті Верховної Ради йдеться, що закон передбачає гарантії для дітей із національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, а також корінних народів України щодо здобуття освіти рідною мовою поряд із державною.
Зокрема, документ передбачає можливість надання школам статусу закладу освіти національної меншини або корінного народу. Для цього понад половина учнів закладу мають навчатися відповідною мовою.
Також у класах і групах із навчанням мовами корінних народів або національних меншин, що є офіційними мовами ЄС, передбачається використання цих мов поряд з українською під час освітнього процесу та спілкування.
Крім того, учні зможуть отримувати переклад завдань зовнішнього оцінювання відповідною мовою, за винятком завдань із мовно-літературних предметів.
Законопроєкт також пов'язаний із виконанням Україною зобов'язань у сфері захисту прав національних меншин на шляху до вступу в Європейський Союз.
Документ зареєстрували у Верховній Раді 1 жовтня 2026 року.
Що відомо про вето Угорщини на відкриття кластерів для України
3 червня 2026 року прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомляв у Facebook, що Будапешт і Київ домовились про розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав угорської меншини, яка живе на території України.
15 червня всі 27 держав-членів Євросоюзу погодили відкриття першого кластера переговорів про вступ України та Молдови. Про це повідомили в Telegram-каналі пресслужби Європейського Союзу.
17 червня робоча група Ради ЄС з питань розширення європейського блоку (COELA) розпочала розгляд результатів скринінгу всіх п'яти невідкритих кластерів для Києва та Кишинева, чим дала старт офіційній підготовці до їх відкриття. Про це йшлося в порядку денному Ради ЄС.
1 вересня на засіданні робочої групи з питань розширення угорські представники зазначили, що можуть розблокувати кластери для Києва, якщо українська влада просунеться у впровадженні закону про захист нацменшин. Однак вони не уточнювали деталей. Про це Суспільне дізналося зі власних джерел.
18 вересня президент Володимир Зеленський висловлював сподівання, що Україні вдасться подолати претензії Угорщини щодо нацменшин і протягом вересня-жовтня відкрити ще два переговорні кластери з ЄС, а решту — до кінця 2026-го. Про це він сказав під час пресконференції на полях першого саміту Карпатської вісімки (С8), передала кореспондентка Суспільного.
