У 2027–2028 навчальному році в Україні повноцінно запрацює трирічна профільна середня освіта. Після дев'ятого класу учні обиратимуть між академічним ліцеєм із поглибленим вивченням окремих предметів та здобуттям спеціальності у професійних коледжах та ліцеях. Кропивницький ліцей «Європейська освіта» з 2024 року бере участь у пілотному проєкті реформи. Про впровадження цієї зміни Суспільному розповіла директорка закладу Лілія Матяшова.
Про зміни у ліцеї за час реформування (тут і далі — пряма мова — ред.)
У 2024 році Міністерство освіти запросило наш навчальний заклад — директора, заступника, учителя та ученицю — на форум у Києві. Він був присвячений продовженню реформи освіти, яка розпочалася у 2017 році, а саме створенню академічних ліцеїв і профільних класів у них — тобто запровадженню профільної освіти.
Спочатку нам потрібно було навчитися по-новому створювати освітнє середовище для кожної дитини. Це нові підходи — партнерство та взаєморозуміння, коли вчитель і учень є рівноправними учасниками навчального процесу. До того ж цей процес потрібно забезпечити знаннями, методиками, обладнанням, технологіями та технікою. І все це має бути доступним для дітей: не закритим у шафі чи складеним у коробках, а таким, чим вони можуть вільно користуватися.
Тобто потрібно вибудувати для кожної дитини власну освітню траєкторію. Освітня траєкторія — це те, чого хоче дитина, що вона обирає для себе. Хоче вона бути математиком? Тоді обирає все, пов'язане з математикою. Але якщо разом із математикою вона хоче вивчати англійську мову або комп'ютерні технології — будь ласка, це і є її траєкторія. Ми організуємо для неї профільні курси — з інформаційних технологій (IT), іноземної мови чи іншого напряму. Хочеш бути журналістом — будь ласка, іди в наш радіогурток і спробуй себе в журналістиці.
Про залучення викладачів з інших закладів
Ми дуже тісно співпрацюємо з Херсонським державним аграрно-економічним університетом, зокрема з кафедрами географії та англійської мови. Чимала частина наших дітей захотіла обрати профіль «Економічна географія та англійська мова». Я й сама спочатку не здогадувалася, що такий напрям може бути настільки цікавим.
Про завдання профільної освіти
Профільна освіта — це передусім академічний ліцей. Академічна освіта передбачає підготовку до вступу до закладів вищої освіти. Профільна освіта поділяється на кілька кластерів. Перший — STEMЦе тематичні напрями або об'єднання споріднених навчальних предметів (математики, природничих наук, ІТ, технологій та інженерії) у профільній старшій школі, які допомагають учням поглиблено вивчати точні науки й будувати індивідуальну освітню траєкторію., другий — суспільно-гуманітарний, третій — мовно-літературний або художньо-естетичний. Зараз держава робить акцент на STEM-кластері. Кожна дитина може обрати певний профіль навчання. Він будується на трьох «кошиках».
До першого входять обов'язкові предмети. До другого — предмети, які підсилюють обраний профіль. Третій — це предмети для душі. Такий підхід працює в кожному кластері. Наприклад, обираючи математику, для поглиблення профілю можна додатково вивчати Smart-математику, практичні задачі, теорію ймовірностей та математичну статистику. Якщо дитина обирає IT-профіль, крім інформатики, вона може вивчати електроніку, програмування та роботу з «розумними» платамиЦе мікроконтролери та електронні модулі, які програмуються для створення автоматизованих пристроїв, роботів та систем «розумного дому»..
Протягом пів року, відвідуючи ці курси, діти мають зрозуміти, чи правильно обрали профіль. Наприклад, на інтегрованому курсі, де вивчають хімію, фізику, біологію та географію, дитина може визначитися: «Географія — це про ось це, мені це цікаво?». А вже в наступному семестрі десятого класу вона може обрати профіль географії, математики, IT чи інший напрям. Діти навіть можуть обирати досить вузькі профілі — наприклад, географію чи математику.
Усього в ліцеї п'ять профілів та п'ять предметів.
До участі в пілотному проєкті ліцей «Європейська освіта» мав природничо-математичне спрямування. Чи розвиваєте і надалі цей профіль?
Це завжди був наш профіль, адже профільна школа в нашому місті існує давно. Ще з 1996 року ми запроваджуємо профільну освіту, щоправда, тоді вона мала дещо інший вигляд. Держава не визначала окремо такі навчальні заклади, не було чіткого поділу, але ми завжди працювали за профільним напрямом.
Ми не обирали STEM-освіту — нас обрали як профільну школу. Держава наразі розвиває саме STEM-кластер. Обладнання та кабінети, які є в нашій школі, підготовлені саме для цього напряму. STEM — це кластер, який поєднує кілька дисциплін: фізику, хімію, біологію, географію, математику та робототехніку. Усі ці предмети взаємопов'язані й разом формують STEM-напрям.
Про ліцей, десятикласників та профільні класи
У нашій школі навчається 1171 учень. Зараз у нас п'ять десятих класів. Два з них — 10-А та 10-Б — традиційні. Це діти, які продовжують навчання у 10–11 класах за традиційною для української школи системою.
Ще три класи — 10-1-й, 10-2-й і 10-3-й — формують академічний ліцей. Вони навчаються за п'ятьма профілями. Один із цих класів, у якому 27 учнів, обрав суспільно-гуманітарний кластер із поглибленим вивченням української мови, літератури та іноземної мови. Частина дітей цього класу також обрала історію та громадянську освіту.
Тобто 27 учнів розподілилися між двома профілями. Навчальні заняття з обраних предметів проходять у групах: одна підгрупа складається з 13 учнів, друга — з 14.
Про навчальне навантаження старшокласників
Оскільки профільна школа трирічна, навантаження на старшокласників дещо зменшується. Навчальне навантаження становить 36 годин на тиждень — як було, так і залишається. Для учнів 10–12 класів це зазвичай шість-сім уроків на день, а один раз на тиждень може бути й вісім. Але сьомий і восьмий уроки — це заняття, які дитина обирає для себе: вона може їх відвідувати, а може й ні. Це як факультатив.
Як учні обирають профіль навчання та визначаються з напрямом
Для цього в школі працює кар'єрний радник. Але не лише він допомагає дітям визначитися з профілем. До дев'ятого класу та безпосередньо в ньому з учнями працюють учителі-предметники. Оскільки ми давно є профільним навчальним закладом, кожен учитель намагається зацікавити дітей своїм предметом і прищепити любов до нього.
Кар'єрний радник також проводить із дітьми спеціальні інтерактивні заняття. Наприклад, вони можуть змоделювати роботу хімічного підприємства, де є інженер, начальник або майстер цеху та лаборанти, які проводять досліди. Діти обирають собі ролі й відтворюють різні процеси.
Якщо дитині подобається розрізняти реактиви, речовини, проводити досліди та вона відчуває інтерес до такої діяльності, це може бути сигналом, що їй варто обрати хімію. Іншим дітям такий формат може не припасти до душі. Наступного разу кар'єрний радник пропонує зовсім іншу ситуацію — наприклад, спробувати себе в ролі вчителя. Так, крок за кроком, кожен може зрозуміти, що йому ближче.
Тобто вибір майбутнього шляху не зводиться лише до заповнення тестів чи документів. Дитина має можливість спробувати себе в різних ролях і на власному досвіді збагнути, який напрям їй дійсно до вподоби.
Чи можуть учні з інших шкіл долучитися до навчання в ліцеї
Перед 1 вересня 2026 року перед нами стояло важливе завдання: серед учнів усіх шкіл міста, які планували вступати до десятого класу традиційної дворічної школи, знайти охочих навчатися у трирічному ліцеї. Це було непросто, адже деякі батьки вважали, що їхні діти таким чином «втратять» рік і навчатимуться на рік довше. Тому ми мали переконати і дітей з інших закладів, і наших власних учнів у перевагах трирічної профільної освіти.
Зараз у нашій профільній школі навчаються 84 учні. Половина з них — наші випускники, решта — з інших шкіл міста. Щоб розповісти їм про можливості профільного навчання, ми ходили закладами освіти й особисто спілкувалися з дітьми.
До того ж у першому семестрі десятого класу дитина може змінити профіль. Уже в другому семестрі й надалі змінити його не можна, адже якщо учень обрав, наприклад, хімію, вона стає для нього поглибленим предметом. Тобто це вже не інтегрований курс — дитина вивчає хімію три-чотири години на тиждень.
Учням це дуже подобається, у них навіть очі горять! Особливо їх захоплюють філософія в десятому класі, написання есе та інші предмети, яких просто немає у програмах інших шкіл. До того ж такі заняття передбачають багато спілкування: діти взаємодіють між собою та з учителем, а самі уроки проходять у форматі семінарів, обговорень і дискусій.
Про нове обладнання й меблі як частину проєкту
Місцева влада, знаючи, що наш заклад обрали амбасадором профільної школи, виділила гроші на облаштування освітніх просторів. У нас обладнали лабораторії та кабінети хімії, фізики, біології, географії, математики, робототехніки, а також окрему STEM-лабораторію. Сучасну техніку, дидактичніЦе спеціальні наочні посібники, інструменти та ресурси, які використовують у навчальному процесі для легшого засвоєння знань, організації самостійної чи групової роботи. матеріали й нові меблі, зокрема парти, придбали за гроші державної субвенції та за співфінансування з місцевого бюджету. Освітній простір — це повністю облаштована територія з кабінетами та устаткуванням, яке відповідає потребам конкретних дисциплін.
Кожна школа матиме таке обладнання, але для цього потрібно пройти певний шлях. Насамперед слід навчитися працювати як академічний ліцей: проходити навчання адміністрації та вчителям, розробляти й опановувати нові освітні програми. Важливо також формувати індивідуальну освітню траєкторію дитини. Це означає, що учень за допомогою педагогів, батьків та кар'єрного радника сам обирає те, що хоче вивчати, а вчителі допомагають йому рухатися цим шляхом.
Дві третини коштів на обладнання — це фінансування Європейського Союзу, а третина — з місцевого бюджету. Вимога ЄС в межах програми Ukraine Facility — купувати приладдя та техніку, вироблені в Україні або країнах Євросоюзу. Наприклад, у кабінеті хімії є штативи для лабораторно-практичних робіт, реактиви, обладнання, лабораторний посуд і, звичайно, комп'ютерна техніка.
Повністю обладнано й кабінет фізики. Там є дидактичні матеріали для всіх практичних робіт, які проводять на уроках. Для дітей важливо не лише вивчити матеріал теоретично, а й обов'язково застосувати його на практиці — тоді їм це дійсно цікаво.
У кабінеті біології є все необхідне для вивчення предмета: різноманітні моделі клітин, скелети тварин і людини, макети внутрішніх органів. Загалом у кожному кабінеті є відповідне устаткування, зокрема цифрові вимірювальні комплекси.
Наприклад, на уроках біології за допомогою такого комплексу учні можуть визначати склад повітря — вимірювати рівень вуглекислого газу, кисню та інші показники. Також вони можуть вимірювати артеріальний тиск і пульс за допомогою пульсометра.
У кабінеті географії є власна метеостанція. За допомогою її приладів учні вимірюють атмосферний тиск та інші метеопоказники, а на основі цих даних можуть прогнозувати дощ, сніг чи сонячну погоду.
Обладнання було й до цього, адже з 2017 року ми беремо участь в експерименті. Тоді наш заклад мав два пілотні класи Нової української школи, і ми відповідно отримували обладнання. Але, звісно, не в такому обсязі, як зараз. Тепер у нас є все необхідне устаткування для різних предметів і напрямів.
Як вчителі переорієнтуватися на нові підходи до навчання
Коли побувала на першому триденному форумі в Києві, де нас навчали, дорогою назад до школи я довго думала: говорити про це вчителям чи не говорити. Я зрозуміла, який великий тягар нам потрібно буде підняти. Це була повна переорієнтація, повна зміна підходів. Я думала: як усе це організувати? Потім зібрала колектив, поговорила з людьми. Вони сказали, що підтримають мене.
У ліцеї працюють 72 вчителів. Це весь педагогічний колектив — і початкової, і середньої школи. У чому полягала основна зміна для педагогів? У впровадженні інтегрованих предметів. Тобто один учитель має або опанувати новий підхід, або самостійно викладати чотири природничі дисципліни. Це складно, тому їх потрібно об'єднувати за модулями. Це по-перше. До того ж ці курси абсолютно нові.
Міністерство освіти видало розпорядження, згідно з яким учителі, які працюють в академічних ліцеях, отримуватимуть зарплату на 10% більшу, ніж інші педагоги.
Чи можна було обрати інші профілі?
Так, звісно. Далі ми будемо більше розвивати ці профілі, адже передбачена наступна програма Learn. Наприкінці цього навчального року або вже в січні ми знову очікуємо обладнання для кабінетів англійської мови, історії, української мови, мистецтва та фізичної культури.
З якими запитаннями найчастіше звертаються до вас колеги?
Колеги звертаються щодо навчальних програм, вибору підручників та організації освітнього процесу. А от ми — заступники й адміністрація — спочатку дуже хвилювалися через те, як побудувати розклад. Фактично це як в університеті: один потік розподіляється на багато маленьких груп, які розходяться по різних аудиторіях і вивчають різні предмети. У нас, у принципі, відбувається те саме.
Про можливості, які дає профільна освіта, та виклики, які вона створює для педагогічного колективу, учнів та батьків
Виклики насамперед полягають у тому, що будь-яке навчання — це праця, увага та обов'язкова співпраця. Потрібно також подолати прогалини в знаннях, які, можливо, є або були у дітей. Натомість можливості — дуже великі. Дитина може обирати все, що хоче, і їй це дійсно цікаво. Особливо це помітно серед одинадцятикласників, які закінчують школу. Торік, коли вони навчалися в 10-му класі за традиційною системою, ми запропонували їм деякі спеціальні курси. І перше питання, яке вони поставили 1 вересня цього року: «Чи будуть продовжені ті курси, які були минулого року?». Тобто діти прагнуть сучасності.
Вони розуміють, що будь-який проєкт, який вони створюють, має бути монетизований. Діти усвідомили: вчитися потрібно для того, щоб у майбутньому заробляти гроші й мати можливість себе забезпечувати. І, в принципі, вся профільна школа націлена на проєктну діяльність. Проєкт — не заради проєкту, а заради конкретної мети. А ця мета має конвертуватися в результат: наприклад, створений літак, модель авто чи двигун. Тобто проєкт обов'язково має бути реалізований на практиці.
