30 липня у Кропивницькому попрощалися із загиблими на війні з РФ молодшим сержантом Олександром Бондаренком й солдатами Олександром Харченком та Анатолієм Мартинюком.
Про це написали на сторінці Кропивницької міської ради у Facebook.
Олександр Бондаренко
Боєць народився 12 березня 1990 року в селі Морквине на Кіровоградщині (нині це Компаніївська громада Кропивницького району — ред.) у багатодітній родині, закінчив загальноосвітню школу, вступив до Новгородківського (нині Кам'янецьке — ред.) професійно-технічного училища, де здобув професію електрика.
Строкоу військову службу Олександр пройшов у місті Феодосія в Криму, після жив у Кропивницькому, одружився й разом із дружиною виховував двох синів, працював машиністом котельні, а згодом — у будівельній галузі.
У січні 2023 року чоловік став до лав Збройних Сил України, пройшов підготовку й служив на посаді командира кулеметного відділення, мав статус учасника бойових дій.
22 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання біля селища Ласточкине Покровського району Донецької області зв'язок із ним обірвався. У червні 2026 року після ідентифікації родині повідомили про підтвердження загибелі 33-річного молодшого сержанта.
Олександр Харченко
Боєць народився 2 липня 1987 року в Кропивницькому, після закінчення місцевої школи здобув професію ветеринарного лікаря.
У 2024 році Олександр став до лав Збройних Сил України, служив на посаді номера обслуги протитанкового відділення.
31 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання біля села Вишневе Синельниківського району Дніпропетровської області 38-річний солдат загинув. У статусі зниклого безвісти він перебував до липня 2026-го, коли результати ДНК-експертизи підтвердили його загибель. У захисника залишились дружина й син.
Анатолій Мартинюк
Військовий народився 28 червня 1973 року у Кропивницькому, навчався в загальноосвітній школі №30, після закінчення якої вступив до місцевого машинобудівного технікуму, де здобув професію слюсаря-зварювальника. Здобувши фах, він розпочав власну справу — виготовляв різні вироби та обладнання.
У 2023 році Анатолій добровільно став на захист України, служив у складі 21-ї окремої механізованої бригади, виконуючи бойові завдання на Донецькому напрямку. Під час служби він зазнав контузії, лікування та реабілітація тривали до 2024 року.
Відновившись, боєць повернувся у стрій, служив на посаді стрільця-санітара механізованого відділення.
51-річний солдат загинув 11 грудня 2024 року, виконуючи бойове завдання біля села Новоіванівка Курської області РФ. Відтоді його вважали зниклим безвісти, нині рідні отримали підтвердження його загибелі.
